Що таке шахта «Батьківщина»: довідка

Що таке шахта «Батьківщина»: довідка

Шахта «Батьківщина» ,кінець 1960-х років.

Шахта «Батьківщина» є одним із ключових гірничорудних об’єктів Криворіжжя, створених у період активної індустріалізації другої половини ХХ століття. Що ще відомо про шатхту з історії Кривого Рогу — на history.1kr.ua

Історія створення

Її будівництво розпочалося наприкінці 1960-х років у рамках державної програми розвитку Криворізького залізорудного басейну (Кривбасу), яка передбачала спорудження нових шахт для забезпечення потреб металургійних комбінатів СРСР у високоякісній залізній руді.

Згідно з архівними документами Державного архіву Дніпропетровської області, шахта «Батьківщина» проектувалася як одна з найглибших у регіоні, з перспективою видобутку руди з горизонту понад 1200 метрів. Це мало забезпечити доступ до потужних пластів залізистих кварцитів, які на той час розроблялися переважно відкритим способом.

Будівництво шахти велося прискореними темпами й активно висвітлювалося у тогочасній пресі. Газета «Дніпровська правда» у 1970–1971 роках публікувала статті та репортажі, які підкреслювали значення нового об’єкта як символу розвитку гірничорудної промисловості Кривбасу. У публікаціях зазначалося, що шахта «Батьківщина» стане однією з провідних у руднику імені Карла Лібкнехта.

Виробниче значення

Шахта була розрахована на щорічний видобуток сотень тисяч тонн залізної руди. Вона мала забезпечувати  стабільні поставки рудної сировини для металургійних комбінатів Дніпропетровщини, Донбасу та Придніпров’я.

За даними Центрального державного науково-технічного архіву України (ЦДНТАУ), у проектній документації шахти зафіксовано сучасні на той час рішення — впровадження нових систем вентиляції, потужних підйомних машин та високопродуктивних бурових комплексів. Це дозволяло підтримувати безпечні умови праці та підвищувати ефективність видобутку.

Культурно-історичний вимір

У Криворізькому історико-краєзнавчому музеї зберігаються експонати, пов’язані з історією шахти: фотографії перших бригад будівельників і гірників, копії газетних публікацій, технічні схеми. У музеї історії ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» також представлено матеріали, що ілюструють розвиток гірничорудної промисловості міста, серед них і документи, присвячені шахті «Батьківщина».

У радянський час шахта вважалася не лише виробничим, а й соціальним центром. При ній діяли гуртожитки, клуби, культурні заходи для шахтарських родин. 

Джерела: Державний архів Дніпропетровської області, реєстр архівних фондів України (т.3), центральний державний науково-технічний архів України (ЦДНТАУ), путівник по фондах, криворізький історико-краєзнавчий музей, музей історії «АрселорМіттал Кривий Ріг», газета «Дніпровська правда», 1970–1971. 

Джерело фото: Спиридон Карачун для фейсбук-спільноти «Криворізька старовина»

 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Терни, 1960-ті роки

Криворіжжя на карті, 1866 рік

На відкритті монументу "Перемога"

Старий корпус КГРІ (нині КНУ), грудень 1965 рік

Терни, середина XX століття

Відео на тему

«Кроки семирічки», 1964 рік

Криворіжсталь, 1962 рік

Клуб штангістів Криворізького гірничорудного інституту, 1960-ті роки

РЕТРО | Селище Авангард СТАРІ ФОТО

Врятував тисячі життів: на Донеччині загинув криворіжець Олексій Різниченко

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Вадим Гуров

Вулиця Вадима Гурова у Металургійному районі Кривого Рогу - про що нам говорить це ім'я

Калораж для шахтаря-підземника в 1930-х у Кривому Розі – з історії однієї фабрики-кухні

Уперта боротьба за калораж, тобто калорійність страв. У такій реальності жили криворізькі шахтарі в 1930-ті роки. Згідно з нормами, під час фізичної праці добові енерговитрати робітників складають 3300 – 3900 ккал, і вони мають покриватися збалансованим раціоном. Як було в 1930-х?

Без води, без заводів, але з театрами - як жили криворіжці під час окупації у 1941-1944 роках

Кривий Ріг був окупований німецькими військами 30 місяців — із 15 серпня 1941 року до кінця лютого 1944 року. У цей час криворіжці мали проблеми з водо- та електропостачанням, вивчали в школах німецьку мову (а спершу навіть «Заповіт» Шевченка), відновлювали знищені заводи, грали товариські футбольні матчі з румунськими, угорськими й німецькими вояками. Як змінилося місто, у якому на початок 1941 року проживали трохи більше 200 тисяч людей, і як німці керували життям місцевого населення — на history.1kr.ua