Що таке шахта «Батьківщина»: довідка

Що таке шахта «Батьківщина»: довідка

Шахта «Батьківщина» ,кінець 1960-х років.

Шахта «Батьківщина» є одним із ключових гірничорудних об’єктів Криворіжжя, створених у період активної індустріалізації другої половини ХХ століття. Що ще відомо про шатхту з історії Кривого Рогу — на history.1kr.ua

Історія створення

Її будівництво розпочалося наприкінці 1960-х років у рамках державної програми розвитку Криворізького залізорудного басейну (Кривбасу), яка передбачала спорудження нових шахт для забезпечення потреб металургійних комбінатів СРСР у високоякісній залізній руді.

Згідно з архівними документами Державного архіву Дніпропетровської області, шахта «Батьківщина» проектувалася як одна з найглибших у регіоні, з перспективою видобутку руди з горизонту понад 1200 метрів. Це мало забезпечити доступ до потужних пластів залізистих кварцитів, які на той час розроблялися переважно відкритим способом.

Будівництво шахти велося прискореними темпами й активно висвітлювалося у тогочасній пресі. Газета «Дніпровська правда» у 1970–1971 роках публікувала статті та репортажі, які підкреслювали значення нового об’єкта як символу розвитку гірничорудної промисловості Кривбасу. У публікаціях зазначалося, що шахта «Батьківщина» стане однією з провідних у руднику імені Карла Лібкнехта.

Виробниче значення

Шахта була розрахована на щорічний видобуток сотень тисяч тонн залізної руди. Вона мала забезпечувати  стабільні поставки рудної сировини для металургійних комбінатів Дніпропетровщини, Донбасу та Придніпров’я.

За даними Центрального державного науково-технічного архіву України (ЦДНТАУ), у проектній документації шахти зафіксовано сучасні на той час рішення — впровадження нових систем вентиляції, потужних підйомних машин та високопродуктивних бурових комплексів. Це дозволяло підтримувати безпечні умови праці та підвищувати ефективність видобутку.

Культурно-історичний вимір

У Криворізькому історико-краєзнавчому музеї зберігаються експонати, пов’язані з історією шахти: фотографії перших бригад будівельників і гірників, копії газетних публікацій, технічні схеми. У музеї історії ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» також представлено матеріали, що ілюструють розвиток гірничорудної промисловості міста, серед них і документи, присвячені шахті «Батьківщина».

У радянський час шахта вважалася не лише виробничим, а й соціальним центром. При ній діяли гуртожитки, клуби, культурні заходи для шахтарських родин. 

Джерела: Державний архів Дніпропетровської області, реєстр архівних фондів України (т.3), центральний державний науково-технічний архів України (ЦДНТАУ), путівник по фондах, криворізький історико-краєзнавчий музей, музей історії «АрселорМіттал Кривий Ріг», газета «Дніпровська правда», 1970–1971. 

Джерело фото: Спиридон Карачун для фейсбук-спільноти «Криворізька старовина»

 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Криворіжжя, 1893 рік

Стадіон РУ ім. ХХ партз'їзду, 1950-1960-ті роки

Вулиці Кропивницького 21 та Ватутіна 22 (нині вулиця Федора Караманиць)

Вулиця Костенко

Привітання з ювілеєм письменника від редакції криворізької газети «Радянський Гірник», 1962-й рік

Відео на тему

Як змінились Ставки і 20-й квартал Кривого Рогу | 1kr.ua

Як змінився Вечірній Бульвар | 1kr.ua

РЕТРО | Селище Авангард СТАРІ ФОТО

Як змінилось Соцмісто | Кривий Ріг | 1kr.ua

Врятував тисячі життів: на Донеччині загинув криворіжець Олексій Різниченко

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

«Найглибше провалля України»: 300-метрова лійка у Покровському районі Кривого Рогу

Понад пів століття тому у Кривому Розі виникло техногенне провалля глибиною близько 300 метрів — це найглибша провальна лійка в Україні, яка утворилась на місці колишньої шахти «Комсомольська-1».

Моряк, мандрівник і садовод: історія Федора Мершавцева

Федір Матвійович Мершавцев — дворянин, капітан-лейтенант імператорського морського флоту, учасник Кримської війни. У Кривому Розі на честь Федора Мершавцева назвали парк, який до декомунізації називався парком Правди. 

Як жили у Кривому Розі католики

Костел Святої Бригітти, Гданцівка і поляки