Що таке шахта «Батьківщина»: довідка

Що таке шахта «Батьківщина»: довідка

Шахта «Батьківщина» ,кінець 1960-х років.

Шахта «Батьківщина» є одним із ключових гірничорудних об’єктів Криворіжжя, створених у період активної індустріалізації другої половини ХХ століття. Що ще відомо про шатхту з історії Кривого Рогу — на history.1kr.ua

Історія створення

Її будівництво розпочалося наприкінці 1960-х років у рамках державної програми розвитку Криворізького залізорудного басейну (Кривбасу), яка передбачала спорудження нових шахт для забезпечення потреб металургійних комбінатів СРСР у високоякісній залізній руді.

Згідно з архівними документами Державного архіву Дніпропетровської області, шахта «Батьківщина» проектувалася як одна з найглибших у регіоні, з перспективою видобутку руди з горизонту понад 1200 метрів. Це мало забезпечити доступ до потужних пластів залізистих кварцитів, які на той час розроблялися переважно відкритим способом.

Будівництво шахти велося прискореними темпами й активно висвітлювалося у тогочасній пресі. Газета «Дніпровська правда» у 1970–1971 роках публікувала статті та репортажі, які підкреслювали значення нового об’єкта як символу розвитку гірничорудної промисловості Кривбасу. У публікаціях зазначалося, що шахта «Батьківщина» стане однією з провідних у руднику імені Карла Лібкнехта.

Виробниче значення

Шахта була розрахована на щорічний видобуток сотень тисяч тонн залізної руди. Вона мала забезпечувати  стабільні поставки рудної сировини для металургійних комбінатів Дніпропетровщини, Донбасу та Придніпров’я.

За даними Центрального державного науково-технічного архіву України (ЦДНТАУ), у проектній документації шахти зафіксовано сучасні на той час рішення — впровадження нових систем вентиляції, потужних підйомних машин та високопродуктивних бурових комплексів. Це дозволяло підтримувати безпечні умови праці та підвищувати ефективність видобутку.

Культурно-історичний вимір

У Криворізькому історико-краєзнавчому музеї зберігаються експонати, пов’язані з історією шахти: фотографії перших бригад будівельників і гірників, копії газетних публікацій, технічні схеми. У музеї історії ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» також представлено матеріали, що ілюструють розвиток гірничорудної промисловості міста, серед них і документи, присвячені шахті «Батьківщина».

У радянський час шахта вважалася не лише виробничим, а й соціальним центром. При ній діяли гуртожитки, клуби, культурні заходи для шахтарських родин. 

Джерела: Державний архів Дніпропетровської області, реєстр архівних фондів України (т.3), центральний державний науково-технічний архів України (ЦДНТАУ), путівник по фондах, криворізький історико-краєзнавчий музей, музей історії «АрселорМіттал Кривий Ріг», газета «Дніпровська правда», 1970–1971. 

Джерело фото: Спиридон Карачун для фейсбук-спільноти «Криворізька старовина»

 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Стадіон РУ ім. ХХ партз'їзду, 1950-1960-ті роки

Данко на 95-му кварталі: історія однієї скульптури, 1965 рік

Вулиця Гетьманська (Іллічівська)

Скульптури в парку Суворова на руднику ім. Комінтерну. Фото 1950-х років

Терни, середина XX століття

Відео на тему

Річка Саксагань протікає під землею | 1kr.ua

Як змінились Ставки і 20-й квартал Кривого Рогу | 1kr.ua

Як змінився Вечірній Бульвар | 1kr.ua

РЕТРО | Селище Авангард СТАРІ ФОТО

Врятував тисячі життів: на Донеччині загинув криворіжець Олексій Різниченко

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Поштова вулиця в Інгулецькому районі Кривого Рогу: довідка

Вулиця Поштова розташована в мікрорайоні Південного гірничо-збагачувального комбінату Інгулецького району. Забудова почалася в 1959 році й тривала до середини 60-х. Що ще про вулицю відомо в контексті історії Кривого Рогу — на history.1kr.ua

Криворіжжя в постатях: художники, письменники й артисти, яких треба знати

Про Кривий Ріг як батьківщину видатних людей

Володимир Михайличенко: найвідоміший шістдесятник Криворіжжя

Його поважали Павло Тичина й Олесь Гончар, а він присвячував поеми про Кривий Ріг Володимиру Сосюрі, був відважним громадянином, бунтарем і талановитим поетом. У матеріалі history.1kr.ua — про Володимира Михайличенка: того, кого совєти «скасовували», відмовлялись друкувати, намагались зобразити маргіналом, переслідував КДБ, але ми все одно про нього не забули.