Що таке шахта «Батьківщина»: довідка

Що таке шахта «Батьківщина»: довідка

Шахта «Батьківщина» ,кінець 1960-х років.

Шахта «Батьківщина» є одним із ключових гірничорудних об’єктів Криворіжжя, створених у період активної індустріалізації другої половини ХХ століття. Що ще відомо про шатхту з історії Кривого Рогу — на history.1kr.ua

Історія створення

Її будівництво розпочалося наприкінці 1960-х років у рамках державної програми розвитку Криворізького залізорудного басейну (Кривбасу), яка передбачала спорудження нових шахт для забезпечення потреб металургійних комбінатів СРСР у високоякісній залізній руді.

Згідно з архівними документами Державного архіву Дніпропетровської області, шахта «Батьківщина» проектувалася як одна з найглибших у регіоні, з перспективою видобутку руди з горизонту понад 1200 метрів. Це мало забезпечити доступ до потужних пластів залізистих кварцитів, які на той час розроблялися переважно відкритим способом.

Будівництво шахти велося прискореними темпами й активно висвітлювалося у тогочасній пресі. Газета «Дніпровська правда» у 1970–1971 роках публікувала статті та репортажі, які підкреслювали значення нового об’єкта як символу розвитку гірничорудної промисловості Кривбасу. У публікаціях зазначалося, що шахта «Батьківщина» стане однією з провідних у руднику імені Карла Лібкнехта.

Виробниче значення

Шахта була розрахована на щорічний видобуток сотень тисяч тонн залізної руди. Вона мала забезпечувати  стабільні поставки рудної сировини для металургійних комбінатів Дніпропетровщини, Донбасу та Придніпров’я.

За даними Центрального державного науково-технічного архіву України (ЦДНТАУ), у проектній документації шахти зафіксовано сучасні на той час рішення — впровадження нових систем вентиляції, потужних підйомних машин та високопродуктивних бурових комплексів. Це дозволяло підтримувати безпечні умови праці та підвищувати ефективність видобутку.

Культурно-історичний вимір

У Криворізькому історико-краєзнавчому музеї зберігаються експонати, пов’язані з історією шахти: фотографії перших бригад будівельників і гірників, копії газетних публікацій, технічні схеми. У музеї історії ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» також представлено матеріали, що ілюструють розвиток гірничорудної промисловості міста, серед них і документи, присвячені шахті «Батьківщина».

У радянський час шахта вважалася не лише виробничим, а й соціальним центром. При ній діяли гуртожитки, клуби, культурні заходи для шахтарських родин. 

Джерела: Державний архів Дніпропетровської області, реєстр архівних фондів України (т.3), центральний державний науково-технічний архів України (ЦДНТАУ), путівник по фондах, криворізький історико-краєзнавчий музей, музей історії «АрселорМіттал Кривий Ріг», газета «Дніпровська правда», 1970–1971. 

Джерело фото: Спиридон Карачун для фейсбук-спільноти «Криворізька старовина»

 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Рудник ім. Дзержинського

Вулиця Кропивницького 23

Інгулецький міст, 1960-ті

Теперішня вулиця Упіта у минулому

Терни, середина XX століття

Відео на тему

Врятував тисячі життів: на Донеччині загинув криворіжець Олексій Різниченко

Річка Саксагань протікає під землею | 1kr.ua

РЕТРО | Селище Авангард СТАРІ ФОТО

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Їдальня по-криворізьки в 1930-х роках – з історії однієї фабрики-кухні Кривого Рогу

На кожному руднику Кривого Рогу була фабрика-кухня – величезна їдальня, де готували їжі значно більше, ніж люди могли з’їсти в стінах самої фабрики-кухні

Історія селища міського типу Радушне

Радушне — селище міського типу за 15 кілометрів від Кривого Рогу, межує з південно-східною частиною міста. Ми часто чуємо, як місцеві називають цей населений пункт Радушна — від назви залізничної станції у селищі

Скільки людей проживало в Кривому Розі у 1941-1943 роках

Криворізька міська управа від 2 вересня 1941 року видала розпорядження про проведення перепису населення, обов’язковим пунктом якого була національна належність мешканців міста, а 12 вересня з’явилась постанова про обов’язкову реєстрацію новоприбулих до Кривого Рогу