Що таке шахта «Батьківщина»: довідка

Що таке шахта «Батьківщина»: довідка

Шахта «Батьківщина» ,кінець 1960-х років.

Шахта «Батьківщина» є одним із ключових гірничорудних об’єктів Криворіжжя, створених у період активної індустріалізації другої половини ХХ століття. Що ще відомо про шатхту з історії Кривого Рогу — на history.1kr.ua

Історія створення

Її будівництво розпочалося наприкінці 1960-х років у рамках державної програми розвитку Криворізького залізорудного басейну (Кривбасу), яка передбачала спорудження нових шахт для забезпечення потреб металургійних комбінатів СРСР у високоякісній залізній руді.

Згідно з архівними документами Державного архіву Дніпропетровської області, шахта «Батьківщина» проектувалася як одна з найглибших у регіоні, з перспективою видобутку руди з горизонту понад 1200 метрів. Це мало забезпечити доступ до потужних пластів залізистих кварцитів, які на той час розроблялися переважно відкритим способом.

Будівництво шахти велося прискореними темпами й активно висвітлювалося у тогочасній пресі. Газета «Дніпровська правда» у 1970–1971 роках публікувала статті та репортажі, які підкреслювали значення нового об’єкта як символу розвитку гірничорудної промисловості Кривбасу. У публікаціях зазначалося, що шахта «Батьківщина» стане однією з провідних у руднику імені Карла Лібкнехта.

Виробниче значення

Шахта була розрахована на щорічний видобуток сотень тисяч тонн залізної руди. Вона мала забезпечувати  стабільні поставки рудної сировини для металургійних комбінатів Дніпропетровщини, Донбасу та Придніпров’я.

За даними Центрального державного науково-технічного архіву України (ЦДНТАУ), у проектній документації шахти зафіксовано сучасні на той час рішення — впровадження нових систем вентиляції, потужних підйомних машин та високопродуктивних бурових комплексів. Це дозволяло підтримувати безпечні умови праці та підвищувати ефективність видобутку.

Культурно-історичний вимір

У Криворізькому історико-краєзнавчому музеї зберігаються експонати, пов’язані з історією шахти: фотографії перших бригад будівельників і гірників, копії газетних публікацій, технічні схеми. У музеї історії ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» також представлено матеріали, що ілюструють розвиток гірничорудної промисловості міста, серед них і документи, присвячені шахті «Батьківщина».

У радянський час шахта вважалася не лише виробничим, а й соціальним центром. При ній діяли гуртожитки, клуби, культурні заходи для шахтарських родин. 

Джерела: Державний архів Дніпропетровської області, реєстр архівних фондів України (т.3), центральний державний науково-технічний архів України (ЦДНТАУ), путівник по фондах, криворізький історико-краєзнавчий музей, музей історії «АрселорМіттал Кривий Ріг», газета «Дніпровська правда», 1970–1971. 

Джерело фото: Спиридон Карачун для фейсбук-спільноти «Криворізька старовина»

 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Кафе «Вогник», ПівнГЗК, 1968 рік

Братська могила та пам’ятник воїнам визволителям у Жовтневому районі

Терни, середина XX століття

Палац культури рудоуправління ім. Дзержинського (ПК «Саксагань»), 1981 рік.

Криворізький будівельний технікум, початок 1960-х років

Відео на тему

РЕТРО | Селище Авангард СТАРІ ФОТО

Врятував тисячі життів: на Донеччині загинув криворіжець Олексій Різниченко

Як змінилось Соцмісто | Кривий Ріг | 1kr.ua

Як змінився Вечірній Бульвар | 1kr.ua

Річка Саксагань протікає під землею | 1kr.ua

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Розвиток промисловості Кривбасу

Промисловий розвиток міста почався з останньої чверті XIX століття, коли побудували перші рудники, хоч руду на цій місцевості використовували ще скіфи.

Як з'явився театр Шевченка

Будівництво почалося у 1946 році, і дуже затягнулося через проблеми з документацією, нестачу коштів і робочих.

Володимир Бизов: кому встановлено пам'ятник біля КНУ?

У Кривому Розі є вулиця, яка названа на честь Володимира Бизова (до декомунізації - Якіра). Зараз тут — відділення УкрПошти, школа, а також пам’ятник самому Володимиру Бизову. Ким була ця людина?