Що відомо про колишнє село Червона Балка на Криворіжжі

Що відомо про колишнє село Червона Балка на Криворіжжі

Червона Балка — колишнє село на Криворіжжі, яке виникло на початку XX століття. Його заснували переселенці з Лозуватки, які отримали тут земельні наділи. За кілька десятиліть поселення розрослося, а в ньому з’явилися школа, вітряний млин і криниці.

Раніше ми розповідали про історію селища Божедарівка, яке виникло ще в XIX столітті. А коли заснували Червону Балку, скільки людей тут проживало та яким було повсякденне життя місцевих мешканців понад сто років тому.

Червона Балка розташовувалася на степовому плато між річками Інгулець і Саксагань, приблизно за 1,5 кілометра на схід від села Мирівське. Поселення знаходилося у верхів’ях балки Червоної, від якої й отримало свою назву. До 1923 року воно належало до Веселотернівської волості [1].

За відомостями історика Олександра Мельника, село було засноване 1904 року. Першими його мешканцями стали селяни з Лозуватки, які отримали тут земельні наділи. Поселення виникло серед степових просторів, а основним заняттям місцевого населення стало сільське господарство [1].

На початку XX століття Червона Балка була невеликим селом. У 1908 році тут нараховувалося 36 дворів і 149 жителів — 73 чоловіки та 76 жінок. Мешканці обробляли землю, утримували худобу та поступово облаштовували свої господарства [1].

У наступні роки кількість населення збільшувалася. За даними 1911 року, у Червоній Балці проживали вже 384 особи, з яких 171 чоловік і 213 жінок. У селі було 80 дворів. Таким чином, лише за три роки кількість жителів зросла більш ніж удвічі [1].

Того ж року в поселенні нараховувалося 80 господарств, серед мешканців яких були представники різних віросповідань. За збереженими відомостями, 60 господарств належали православним, а 20 — католикам. У селянських господарствах утримували 133 коней і 141 голову великої рогатої худоби [1].

У 1913 році в Червоній Балці було 39 дворів і 274 жителі — 133 чоловіки та 141 жінка. У джерелі також згадуються 40 будинків, які належали місцевим мешканцям. Чисельність населення порівняно з 1911 роком зменшилася [1].

Село було віддалене від основних транспортних і адміністративних осередків. Найближча залізнична станція Колачевська розташовувалася за 13 верст, а поштово-телеграфний відділ — у Веселих Тернах, за п’ять верст від поселення. Мешканці Червоної Балки були приписані до Софіївського сільського товариства [1].

Земельний фонд поселення становив 1100 десятин. Земля відігравала головну роль у житті місцевих селян, які займалися її обробітком та розведенням худоби. Наявність значної кількості коней і великої рогатої худоби свідчить про важливість тваринництва для місцевих господарств [1].

Після революційних подій початку XX століття змінилася адміністративна належність села. З 1920 року Червона Балка входила до складу Глеюватської сільської ради. На той час у поселенні проживали 365 осіб — 175 чоловіків і 190 жінок. Земельний наділ становив 647 десятин [1].

У 1925 році в Червоній Балці було 67 господарств. На той час у селі вже працювала початкова школа, де могли навчатися діти місцевих мешканців. Для господарських потреб використовували один вітряний млин, а воду брали з п’яти громадських криниць [1].

На початку XX століття Червона Балка залишалася сільськогосподарським поселенням. За два десятиліття від часу заснування тут сформувалася громада з кількох десятків господарств. Збереглися відомості про чисельність населення, земельні наділи, худобу та перші громадські споруди, які дають змогу уявити повсякденне життя мешканців тогочасного села.

Джерела:

[1] Мельник О. О. Населені місця Криворіжжя (1750–1925). Криворізький і Широківський райони. — Кривий Ріг, 2015. — С. 42.

 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Володимир Тимофійович Бевз зі своїм товарищем, 1906 рік

Міст Катерининської залізниці через балку Червону

Клад Запорізького війська на криворізькій землі, 1902 рік

Селяни Веселих Тернів, близько 1905 рік

Відомості про церкву села Вечірній Кут (р-н сучасної шахти «Жовтнева», Покровський район Кривого Рогу), 1908 рік

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Які об'єкти архітектурної спадщини Кривого Рогу були пошкоджені внаслідок російської агресії

Щоб дізнатися про кількість пошкоджених та/або зруйнованих об'єктів культурної спадщини у нашому місті, редакція онлайн-медіа "Перший Криворізький" 1kr.ua надіслала запит виконкому Криворізької міської ради. Ми дізналися, що Департамент регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин має інформацію про три пошкоджені пам'ятки архітектури місцевого значення.

Хто такий Кость Пестушко в історії Криворіжжя: лекція про Головного отамана Холодного Яру

Сьогодні ми згадаємо ті часи, у які найкращою мелодією був передзвін шабель і крик козацької переможної лави, а саме: про повстання літа — осені 1920 року, коли український народ піднявся проти своїх поневолювачів. Очолив це повстання один зі славних отаманів козацького краю — Кость Пестушко.

Хто такі Шмакови і де у Кривому Розі знаходився їхній рудник

У Саксаганського району Кривого Рогу є свої таємниці. Наприклад, до нашого часу тут збереглись будинки поляків і поміщиків, що жили на території сотню років тому. Розповідаємо у матеріалі про те, ким же для Кривого Рогу були поміщики Шмакови.