Олена Деконська: руда, селяни і репресії

Олена Деконська: руда, селяни і репресії
Олена Михайлівна Деконська жила у Кривому Розі в кінці XIX — на початку XX століття

Олена Деконська, жодного фото якої, на жаль, не знайти на просторах Інтернету, закінчила інститут шляхетних дівчат, мала власну садибу і систему зв'язків.

За даними Вікторії Тротнер, Деконська була дружиною генерала Долгінцева. Як стверджує Вікторія Тротнер, Деконській часто доводилося сплачувати борги чоловіка, які він мав через азартні ігри. Подружжя часто сварилося і зрештою розлучилося. Деконська купила велику ділянку землі —  2,2 тисячі десятин. Щоб заселити цю землю, вона привезла із Пензенської губернії 30 селянських сімей. Ці люди і почали розбудовувати село Катеринівка. У 1903 році тут було 115 дворів і 595 жителів. 

Поміщиця Шмакова для дітей селян та робітників відкрила школу із дворічним навчанням. Вона була приятелькою та сусідкою поміщиці Деконської і порадила їй розпочати на своїй землі розробку та видобуток руди. Деконська вирішила купити чи виміняти на землю із селянами ділянку (район сучасної шахти «Північна»). Запросила інженера, найняла землекопів, і розпочала розробка кар'єру. Про це дізнався поміщик Галковський й переманив інженера до себе: заплатив 500 рублів, щоб той збрехав поміщиці й сказав, що заліза там немає. Лише через кілька десятків років тут знайшли багаті поклади залізняку. Цей кар'єр існує і зараз — Кіровський кар'єр, між шахтами «Артем» та «Північна».

Читайте також: Криворізькі сланці та як пов'язані Поль, Долгінцев і Деконська

Добре відома на Криворіжжі “Деконська петля” —  вигин річки Саксагань, яка починається від автомобільного моста і доходить до вулиці Філатова, де впадає у тунель під автодорогою, що неподалік Мудрьоної. Ця частина району називається Деконкою — народна назва частини колишнього селища Катеринівка. Тут у кінці XIX століття на лівому березі Саксагані була економія пані Олени Михайлівни Деконської. На березі росли дикі плодові дерева, вікові дуби. У радянські часи ці дерева зникли. Садиба поміщиці Деконської була на лівому березі, а на високому правому — цегляна альтанка. Обидва береги з’єднував дерев’яний міст. Пізніше тут будували мости на металевих тросах. 

Після того, як більшовики репресували Деконську у 20-х роках минулого століття, на місці колишньої садиби поміщиці збудували міську їдальню.

У статті використане цитування з матеріалу Вікторії Тротнер "Кривий Ріг - це не тільки рудники", головне фото Едуарда Фукса, ілюстраційне. Якщо Ви маєте фото Деконської, напишіть в соцмережі "Першого Криворізького"

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Річка Інгулець вже виходила з берегів

Парк Мершавцева. 1978 рік

Ростківський рудник

Повінь у 70-х роках минулого століття

Станція Шмакове

Відео на тему

«Тут виплавляють кожну десяту тонну металу»

Історія Південного газозбагачувального комбінату

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Довгинцеве СТАРІ ФОТО

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Голодомори на Дніпропетровщині: спогади свідків й оцінки істориків

Голодомор – це геноцид українців, вчинений тоталітарним комуністичним режимом у 1932–1933 роках. Спланована конфіскація врожаю зернових та інших продуктів у селян призвела до мільйонів смертей. Згадуємо про ці часи зі свідками голодоморів на Дніпропетровщині

Катерина Чубинська: як нащадка Павла Чубинського пов'язана з Кривим Рогом

Прізвище Чубинських в Україні та світі, певно, у багатьох людей асоціюються із дефініціями «видатні українці», «патріоти».  Чуючи це прізвище, українці згадують Павла Платоновича Чубинського – вченого-етнографа і громадського діяча, який жив і працював у другій половині XIX століття. Його частіше згадують як автора тексту, що ліг в основу гімну України.

Як жили криворіжці у роки окупації

Коли гітлерівці захопили наше місто, вони впроваджували так звану політику “батога і пряника”. На перших порах все було більш-менш лояльно