Олена Деконська: руда, селяни і репресії

Олена Деконська: руда, селяни і репресії
Олена Михайлівна Деконська жила у Кривому Розі в кінці XIX — на початку XX століття

Олена Деконська, жодного фото якої, на жаль, не знайти на просторах Інтернету, закінчила інститут шляхетних дівчат, мала власну садибу і систему зв'язків.

За даними Вікторії Тротнер, Деконська була дружиною генерала Долгінцева. Як стверджує Вікторія Тротнер, Деконській часто доводилося сплачувати борги чоловіка, які він мав через азартні ігри. Подружжя часто сварилося і зрештою розлучилося. Деконська купила велику ділянку землі —  2,2 тисячі десятин. Щоб заселити цю землю, вона привезла із Пензенської губернії 30 селянських сімей. Ці люди і почали розбудовувати село Катеринівка. У 1903 році тут було 115 дворів і 595 жителів. 

Поміщиця Шмакова для дітей селян та робітників відкрила школу із дворічним навчанням. Вона була приятелькою та сусідкою поміщиці Деконської і порадила їй розпочати на своїй землі розробку та видобуток руди. Деконська вирішила купити чи виміняти на землю із селянами ділянку (район сучасної шахти «Північна»). Запросила інженера, найняла землекопів, і розпочала розробка кар'єру. Про це дізнався поміщик Галковський й переманив інженера до себе: заплатив 500 рублів, щоб той збрехав поміщиці й сказав, що заліза там немає. Лише через кілька десятків років тут знайшли багаті поклади залізняку. Цей кар'єр існує і зараз — Кіровський кар'єр, між шахтами «Артем» та «Північна».

Читайте також: Криворізькі сланці та як пов'язані Поль, Долгінцев і Деконська

Добре відома на Криворіжжі “Деконська петля” —  вигин річки Саксагань, яка починається від автомобільного моста і доходить до вулиці Філатова, де впадає у тунель під автодорогою, що неподалік Мудрьоної. Ця частина району називається Деконкою — народна назва частини колишнього селища Катеринівка. Тут у кінці XIX століття на лівому березі Саксагані була економія пані Олени Михайлівни Деконської. На березі росли дикі плодові дерева, вікові дуби. У радянські часи ці дерева зникли. Садиба поміщиці Деконської була на лівому березі, а на високому правому — цегляна альтанка. Обидва береги з’єднував дерев’яний міст. Пізніше тут будували мости на металевих тросах. 

Після того, як більшовики репресували Деконську у 20-х роках минулого століття, на місці колишньої садиби поміщиці збудували міську їдальню.

У статті використане цитування з матеріалу Вікторії Тротнер "Кривий Ріг - це не тільки рудники", головне фото Едуарда Фукса, ілюстраційне. Якщо Ви маєте фото Деконської, напишіть в соцмережі "Першого Криворізького"

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Вид на затоплені дореволюційні рудники Тарапаківського пласта (Пастуховські кар’єри), 1953 рік

Рудник ім. Кірова, 1967 рік

Річка Саксагань на Юності, 1985 рік

Завантаження руди в вагони, початок ХХ століття

Робітники, 1899 рік

Відео на тему

Історія Південного газозбагачувального комбінату

«Тут виплавляють кожну десяту тонну металу»

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Довгинцеве СТАРІ ФОТО

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Кафе «Поплавок»: розквіт, занепад і невдала реконструкція

У 1960-х роках жителі й жительки міста любили проводити вечори у незвичайному для Кривого Рогу кафе на воді. У «Поплавку» грала жива музика й сяяли вогні, замовити столик на вечір було вкрай проблематично, — кафе на воді у XX столітті в Україні були справжньою рідкістю

Скіфи, Рудана й історія назви міста: легенди Криворіжжя

Золото скіфів, історія Рудани й Інгульця й до чого тут Кривий Ріг

Про деякі з напрямків діяльності ГО «Лицарський орден православних козаків імені Івана Сірка»

Стаття присвячена діяльності ГО «Лицарський орден православних козаків імені Івана Сірка» у сфері патріотичного виховання молоді. У матеріалі висвітлено участь козаків і школярів у волонтерських акціях, військово-патріотичних змаганнях, пам’ятних заходах і фестивалях козацької пісні. Автор статті: Лаба Я. М.