Олена Деконська: руда, селяни і репресії

Олена Деконська: руда, селяни і репресії
Олена Михайлівна Деконська жила у Кривому Розі в кінці XIX — на початку XX століття

Олена Деконська, жодного фото якої, на жаль, не знайти на просторах Інтернету, закінчила інститут шляхетних дівчат, мала власну садибу і систему зв'язків.

За даними Вікторії Тротнер, Деконська була дружиною генерала Долгінцева. Як стверджує Вікторія Тротнер, Деконській часто доводилося сплачувати борги чоловіка, які він мав через азартні ігри. Подружжя часто сварилося і зрештою розлучилося. Деконська купила велику ділянку землі —  2,2 тисячі десятин. Щоб заселити цю землю, вона привезла із Пензенської губернії 30 селянських сімей. Ці люди і почали розбудовувати село Катеринівка. У 1903 році тут було 115 дворів і 595 жителів. 

Поміщиця Шмакова для дітей селян та робітників відкрила школу із дворічним навчанням. Вона була приятелькою та сусідкою поміщиці Деконської і порадила їй розпочати на своїй землі розробку та видобуток руди. Деконська вирішила купити чи виміняти на землю із селянами ділянку (район сучасної шахти «Північна»). Запросила інженера, найняла землекопів, і розпочала розробка кар'єру. Про це дізнався поміщик Галковський й переманив інженера до себе: заплатив 500 рублів, щоб той збрехав поміщиці й сказав, що заліза там немає. Лише через кілька десятків років тут знайшли багаті поклади залізняку. Цей кар'єр існує і зараз — Кіровський кар'єр, між шахтами «Артем» та «Північна».

Читайте також: Криворізькі сланці та як пов'язані Поль, Долгінцев і Деконська

Добре відома на Криворіжжі “Деконська петля” —  вигин річки Саксагань, яка починається від автомобільного моста і доходить до вулиці Філатова, де впадає у тунель під автодорогою, що неподалік Мудрьоної. Ця частина району називається Деконкою — народна назва частини колишнього селища Катеринівка. Тут у кінці XIX століття на лівому березі Саксагані була економія пані Олени Михайлівни Деконської. На березі росли дикі плодові дерева, вікові дуби. У радянські часи ці дерева зникли. Садиба поміщиці Деконської була на лівому березі, а на високому правому — цегляна альтанка. Обидва береги з’єднував дерев’яний міст. Пізніше тут будували мости на металевих тросах. 

Після того, як більшовики репресували Деконську у 20-х роках минулого століття, на місці колишньої садиби поміщиці збудували міську їдальню.

У статті використане цитування з матеріалу Вікторії Тротнер "Кривий Ріг - це не тільки рудники", головне фото Едуарда Фукса, ілюстраційне. Якщо Ви маєте фото Деконської, напишіть в соцмережі "Першого Криворізького"

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Ріка під мостом. Колишня садиба Харіна

Саксагань. Колишня садиба Харіна

Рудник покладу «С»

Залізнична станція "Вечірній Кут", 1893

Під мостом. Колишня садиба Харіна

Відео на тему

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Довгинцеве СТАРІ ФОТО

Історія Південного газозбагачувального комбінату

«Тут виплавляють кожну десяту тонну металу»

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Історія вулиці Олександра Поля Центрально-Міського району Кривого Рогу

Вулиця Базарна (сучасна Олександра Поля), так само як Поштовий і Свято-Миколаївська, є однією з найстаріших вулиць Кривого Рогу. На початку ХІХ століття це був лише невеликий провулок довжиною 200 метрів, який вів на Слободське кладовище. Під час розкопок погосту у 2005 році знайшли монету 1736 року. Ця знахідка стала ще одним аргументом про більш давнє походження Кривого Рогу.

Рецепт борщу по-криворізьки: із книжки «Українські страви»

Технологія приготування холодного борщу по-криворізьки з кулінарної книги «Українські страви»

Анастасія Рак: остарбайтерство, картини на склі і виставка у Парижі

Першу виставку цієї художниці, роботи якої порівнюють із картинами найвідоміших українських художниць, організували коли їй було 68 років. Анастасія Рак - українська художниця - не мала мистецької освіти, проте її живописом захоплювалися на виставках у Франції, Бразилії, Канаді… Вона переїхала у Кривий Ріг у 40 років і працювала у дитячому садочку вихователькою 20 років. А трохи пізніше вона навчала живопису дітей у Парижі, маючи персональні виставки.