Проспект Поштовий Кривий Ріг вулиця

історична будівля на Проспекті Поштовий

Криворізьке комерційне училище початку ХХ століття

Де навчалися майбутні банкіри, бухгалтери і менеджери у Кривому Розі

“Криворогское восьмиклассное Коммерческое училище” заснували у 1908 році за підтримки Роговського Матвія Антоновича - директора-розпорядника місцевого відділу “Акціонерного товариства залізних руд” та директора Донецького рудника І. Павлова.

Навчальний заклад знаходився на вулиці Глінки у будинку Файнштейна. У 1910 році тут навчалося 150 юнаків і 58 дівчат. Перший випуск спеціалістів у торгівлі, банківській справі і бухгалтерії  був у 1915 році. Тоді ж побудували другий поверх училища. Загальний строк навчання разом із двома роками підготовки складав 10 років. 

Директор училища В’ячеслав Морачевський очолював криворізьку партію монархістів. Викладачами комерційного училища були особи, які отримали освіту у Московському, Санкт-Петербурзькому та Одеському університетах.

Тут викладали російську, німецьку, французьку мови, географію, іудейський закон (для єврейських учнів), фізику, фізкультуру і мистецтво. 

 

 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Учні комерційного училища

Лариса Петрівна Морачевська, 1914-1918 роки

Учні й учениці Криворізького комерційного училища

Комерційне училище. Заняття з фізичної культури

Вистава драматичного гуртка Криворізького комерційного училища, 1912 рік

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Наступна станція: Кривий Ріг-архітектурний. Хто, коли і що будував?

Хто ті архітектори й архітекторки, які доклали руку до створення добре знайомих нам будівель, на яку вулицю Кривого Рогу припало найбільше архітектурних мрій та амбіцій, і чи має Кривий Ріг архітектурне майбутнє – читайте у новому матеріалі проєкту «Голоси Міста»

Безбожне Криворіжжя: як більшовики намагались забрати в містян віру

Комуністи будували атеїстичну державу на крові. Більшість церковних служителів репресували, церкви закривали й руйнували. На Великдень палили «опудала» священників, дітей було бажано не називати «церковними» іменами, тож імен Віра, Надія, Любов і Софія майже не було, натомість на «червоних хрестинах» дівчата отримували імена Даздраперма («Да здравствует Первое мая!»), Ізаіда («Иди за Ильичём, детка»). У 1934 році в Кривому Розі офіційно не залишилось церков — їх знесли, закрили або перетворили на навчальні заклади.

Шахта №5, Гданцівка, рудник Карла Лібкнехта — місця наймасовіших вбивств євреїв за часів окупації Кривого Рогу

Найбільшими місцями розстрілів єврейського населення були шахта №5 рудоуправління імені Фрунзе, біля концтаборів (особливо на Гданцівці), на руднику Карла Лібкнехта. Убитих вивозили у рови неподалік, скидали у кар’єри цегельного заводу.