Топонімічний фольклор Криворіжжя: Суха Балка

Український фольклор — відображення менталітету, побуту й звичаїв, розваг та забобонів наших пращурів крізь усну народну творчість. 

До усної народної творчості відносимо перекази, легенди, прислівʼя, приказки, загадки та казки, обряди, а ще суспільно-побутові, календарно-обрядові та родинно-побутові пісні тощо. 

Логічно припустити, що топонімічні легенди є найвідомішим жанром криворізького фольклору, адже чи не кожен криворіжець знає декілька версій походження назви міста. А от чи чули ви, як Водяний повʼязаний із Солоним озером, татари — з Карачунами, а індус — з Карнаваткою? Читайте про походження назв криворізьких місцевостей у добірці цікавих фактів.

Суха Балка

Коли на Криворіжжі знайшли поклади залізної руди, їх не зразу почали розробляти. Але де не заглиблювалися у тверду породу, скрізь була вода. Шахти та карʼєри тоді звичайно будували недалеко від водоймищ. Вода конче необхідна для видобутку залізної руди. Ось вона й просочувалася навіть через тверду скельну породу. Це заважало гірникам, хоч її й відкачували чи вичерпували, вона, однак, знову зʼявлялась.

Особливо багато води було після рясних дощів. І тільки в одному місці було майже завжди сухо, навіть після дощу.

Тому й назвали криворіжці балку Сухою.

За іншою легендою, колись протікала на Криворіжжі річка Золка, а коли почали масово видобувати залізну руду, то десь вона щезла. Кажуть, пішла під землю і тепер протікає під містом. А балку, по якій текла Золка, після того випадку прозвали Сухою.

Друкується вперше. Записано Анастасією Степаненко, 50-ті роки, Чорногорка