Адміністративно-командна система управління промисловістю Кривбасу

Вона показала свою повну нездатність. Громіздкий апарат управління гірничим комплексом, що мав вигляд вертикалі на чолі Промбюро - Центральне Правління південнорудною промисловістю - Райруда - кущі рудника - відзначався "безгосподарністю, волокитою та головотяпством", тобто неефективністю керівництва господарством. Безсистемна і повна націоналізація всіх промислових підприємств Кривбасу, сканування ринкового механізму саморегуляції видобутку руди та випуску іншої продукції, що доповнювалися бюрократичними методами керівництва, призвели місцеву економіку до стану глибокої кризи. Курс правлячої партії на ліквідацію капіталу підірав виробництво і сільськогосподарські селянські повстання, страйки і незадоволення робітників по всій країні змусили уряд перейти до непу (1921-28). У цей час активно впроваджується госпрозрахунок, створюється ПРТ (Південнорудний т-т, 1922) та переходить до відання  та синдикатів ряд інших підприємств (Гданцівський завод - до Югосталі, підприємства по обробці шкіри - до Шкірсиндикату тощо). Зроблено інші зміни для підвищення ефективності роботи адміністративно-командної системи управління. Але за державою продовжували залишатися всі головні важелі регулювання промисловості: співвідношення цін на промислові і сільськогосподарські  товари, нормування заробітної плати, податкове планування, формування бюджету тощо. 

Джерело: Історична енциклопедія Криворіжжя : Т. 2 / О.О. Мельник; С. В. Балабанов. Кривий Ріг. В-ВО «СТПРЕС», 2009.