Акціонерне товариство

Форма промисловості або торгового обʼєднання, за якої капітал поділено на паї (акції), власники яких відповідають за справи акціонерного товариства розмірами паю.

Першим великим акціонерним товариством, що розпочало діяльність на Криворіжжі, стало французьке "Анонімне товариство Криворізьких залізних руд", допущене до діяльності 15 травня 1881 року. У 1885 роботу в басейні розпочало "Новоросійське товариство" (Юза), а також новостворене "Південно-руське Дніпровське металургійне товариство", що належало польсько-бельгійському капіталу і "Товариство Брянських металургійних заводів". Це були рудовидобувні і металургійні товариства. Першим виключно видобувним товариством стало французьке "Дубова Балка", яке приступило до розробок у 1892 році. Найбільша кількість кампаній виникла у другій половині 90-х ХІХ століття. Так, якщо за перші 10 років розробок у Кривбасі діяло 4 великих акціонерних товариства, то за наступні 5 років (1895) їх кількість досягла 9 з 11 зареєстрованих, а у 1898 - 16 з 20. У 1899 році у басейні нараховувалось вже 27 з 33 зареєстрованих товариств, а у наступному 1900 - 36 кампаній з 41 зареєстрованої. Для початку ХХ століття характерне поглинання багатьох виключно рудовидобувних підприємств змішаними (рудовидобувними і металургійними). На 1916 році з великих рудовидобувних залишилося тільки одне. На 1914 видобуток 12 провідних акціонерних товариств склав 218,6 мільйонів пудів і 11 менших - 70 мільйонів пудів З торгових акціонерних товариств кінці ХІХ початку ХХ століття на Криворіжжі були відомі: Адольф Вейсман і К°, Паперових і гумових мануфактур Фердінан-да Гельпера, Паперових мануфактур Генцеле і Купіцера, Гнутих меблів "Войцехов", Джгутової і лляної мануфактур Генріх Корнелій Петр, Єромшської мануфактури Ф.С. Ісаєва, Залізних і сталеварних заводів Скоржинського, Завод металевих виробів Конрад Ярушкевич і К°, Лібавський завод братів Бекер і К°, Московське товариство хімічних лакових і фарбових заводів І.С. Оковецького та ряд інших (31 акціонерних товариств). Слід підкреслити, що напередодні жовтня перевороту 1917  року іноземним компаніям належало до 85 % акціонерного капіталу у гірничому комплексі, переважна більшість прибутків йшла за кордон.
Весною 1919 року місцева влада на підставі Декрету РНК від 4 березня 1919 року акції та паї акціонерного товариства були безоплатно ліквідовані. У 1920 роках за часів лібералізації радянська влада дозволила створювати акціонерні товариства, які взяли активну участь у господарчому житті регіону. Вони стали однією з форм керівництва у торгівлі і промисловості при участі господарських комісаріатів.
У 1930 роках акціонерні товариства ліквідовано. Серед діючих на Криворіжжі найбільшими були "Все-укрторгпром" (1922-24), "Укрпостач" (1922-30), "Союзхліб"
(1928-32), "Всесоюзне АТ торгівлі, відбудови і зміцнення сільськогосподарства Укр. - "Село-допомога" і "Село-техніка", "Сприяння (1922-29), "Хлібопродукт СРСР".

Джерело: Історична енциклопедія Криворіжжя : Т. 2 / О.О. Мельник; С. В. Балабанов. Кривий Ріг. В-ВО «СТПРЕС», 2009.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Статті на тему

Спільники степового вітру

Про що співали криворіжці: жартівливі пісні, коломийки та частівки

Вид на містечко Кривий Ріг

Тільки повстання наше спасіння

Розвиток промисловості Кривбасу

Фото на тему

Криворізькі гірняки початку XX століття

Будинок інституту Дніпрорудмашу (за оригінальним описом)

В обчислювальному центрі "Криворіжсталі"

Штангісти гірничорудного інституту

Фотоальбом "Криворіжжя", 1963 рік

Відео на тему

Індустріальний туризм

Відео про Перчина Миколу Васильовича

Кривий Ріг, парк героїв, мітинг, котокафе