«Навіть у бліндажі він знаходив час для донечки»: загинув Денис Манжос

Денис Манжос народився 23 липня 1991 року в Кривому Розі. З юних років був цілеспрямованим, сильним і життєрадісним — таким його пам’ятають рідні, друзі й побратими. Навчався у Гірничо-електромеханічному фаховому коледжі, де здобув освіту гірника. Після закінчення працював черговим слюсарем з ремонту устаткування на ПРАТ «ЦГЗК». У 2022 році здобув кваліфікацію за професією «машиніст крана» для виконання робіт з підвищеною небезпекою.

Любив риболовлю, природу й понад усе — свою маленьку донечку. Для неї він був не просто батьком, а справжнім «татовим чарівником». Навіть у бліндажі під обстрілами Денис знаходив час і сили поговорити з донечкою, підтримати її голосом, подарувати тепло. Мріяв водити її до садочка, гратися з нею та бачити, як вона росте.

25 квітня 2023 року Денис став на захист України. Служив в лавах Національної гвардії у складі 3-ї бригади оперативного призначення «Спартан», військова частина 3017. Був оператором БпЛА, мав позивний «Мажор».

Загинув 5 квітня 2024 року в селі Роботине, Запорізька область, під час виконання бойового завдання — від прямого влучання дрона-камікадзе. Йому назавжди 32 роки.

Похований на Краматорівському кладовищі.

За мужність і самопожертву нагороджений:

• Орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно),

• Нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня.

У нього залишились дружина, 2,5-річна донечка та мати.

«Денис був завжди веселий, життєрадісний, навіть попри негаразди задавав настрій на весь день для всієї родини. Він вірив у перемогу, будував плани на майбутнє й був справжнім батьком-героєм…» — згадує дружина Анна.