Російсько-українська війна
Батько, який мріяв бачити, як дорослішають сини. Доброволець, що не чекав повістки. Павло Тарасов — криворіжець, який загинув при виконанні бойового завдання на фронті.
(16.02.1970–11.11.2022)
Місце народження:
м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
Місце загибелі:
село Нова Кам’янка, Бериславський район, Херсонська область
Освіта:
Випускник Криворізької загальноосвітньої школи №116
Професія: монтажник металевих конструкцій
Патріот, доброволець
27 лютого 2022 року, з початком повномасштабного вторгнення, Павло Тарасов добровільно став до лав 129-ї окремої Криворізької бригади територіальної оборони, батальйону 236 «СИЧ». Служив стрільцем, гранатометником взводу вогневої підтримки, роти вогневої підтримки військової частини А4067.
Загинув 11 листопада 2022 року під час виконання бойового завдання.
Нагороди (посмертно):
- Орден «За мужність» III ступеня
- Нагрудний знак «За заслуги перед містом» III ступеня
Похований у місті Кривий Ріг, на Центральному кладовищі, у секторі почесних поховань.
Мій чоловік був дуже гарною людиною. Він любив свою сім’ю, усе життя захоплювався спортом, мав звання кандидата в майстри спорту з боксу. Чесний, справедливий, чуйний, завжди готовий прийти на допомогу. Він був найкращим у світі.
— Марина Тарасова, дружина загиблого
Павло Тарасов мріяв жити у вільній країні — і віддав за цю мрію найдорожче. Він залишив після себе не тільки славну бойову історію, а й світлу пам’ять у серцях дружини, двох синів, побратимів, друзів, криворіжців.