Патріот своєї країни і родини: під Попасною загинув Віталій Ножка

Роботящий, надійний і вірний — так говорить про загиблого дружина Ольга Федорівна. Вони познайомились, коли були дітьми, і були поруч все життя: у садочку, школі, жили поруч. Доля, за словами Ольги, на час розлучила їх двадцятирічних, але потім вони зустрілись знову і одружились. Кожен на той момент мав дитину, у шлюбі народилось ще двоє. Подружжя виховувало чотирьох дітей, жили у мікрорайоні Бульвар Вечірній. 

У 2022 році молодшим дітям було вже по 16 років. Всі разом любили гуляти біля Собору, зустрічати заходи сонця на мосту. Віталій працював у коксовому цеху слюсарем-ремонтником шостого розряду. Колеги часто звертались до нього за порадою, адже чоловік був професіоналом своєї справи.

Вчився у 19 школі, потім — в СПТУ №46. В юності Віталій відслужив в армії, де отримав спеціальність танкіста-механіка. 12 листопада йому виповнилось 50 років. 2 березня 2022 року чоловіку прийшла повістка. Дружина говорить: він поставився до цього, як належало. Сказав, що не може не піти — має захищати свою країну й родину. 8 квітня він подзвонив востаннє. Повідомив, що їдуть в Попасну і що обов'язково набере, коли доберуться. Під Попасною ЗСУ потрапили під артилерійський обстріл. Віталій Ножка загинув 11 квітня. 

Його ховали на Центральному кладовищі, на Алеї Слави у квітні. Біля цеху, в якому він працював, встановили меморіальну дошку. 

І я, і діти сприйняли це... Дуже важко. Інакше не можна. Вчимося жити без нього. Коли Віталя був живий, весь вільний час працював на дачі — хотів, щоб ми туди переїхали з ним, а дітям квартиру лишили. Збирав собі електроінструмент...  Хотіли в Турцію злітати, не були там. Крім нас, без нього залишились мама, брати. Всі плачуть за ним. Герой для нас і України, — говорить дружина Ольга Федорівна.