Марія Пунтус
Журналістка, авторка
Матеріали автора
Мати хлопця Світлана Гуля говорить: син був незвичайною людиною. Без грошей і зв'язків юнак об'їздив всю Європу, цікавився історією і ретро-кінематографом, а у 19 років обрав службу в лавах Збройних Сил України.
Захоплення історією й кінематографом
Данило народився в Інгулецькому районі міста, навчався у криворізькій школі №59.Ще підлітком почав цікавитись історією, вивчав тематичну літературу. Тоді ж захопився фільмами 20-30-х років минулого століття. Для хлопця з покоління Z, вважає мати Данила, це було дивно. Він досліджував процес створення кіно і, можливо, й сам хотів колись зняти фільм.
Подорожі й служба
У 2018 році Данюшка закінчив школу, — каже його мама Світлана Гуля.
— За 4 роки після школи він зумів побачити стільки, скільки багато інших людей не бачили за все життя. Без грошей і знайомих за кордоном він об'їздив всю Європу, подорожував. У Данила було троє найкращих друзів вони разом гуляли, спілкувались, разом підкорювали Говерлу.
Данило Гуля закінчив Центр професійної освіти металургії та машинобудування міста Кривий Ріг. Попрацювати за спеціальністю він не встиг або навіть і не хотів, вважає мама. У 2020 році він повернувся з чергової подорожі й сказав рідним, що йде служити в ЗСУ.
– "Мамо, я буду служити". Підписав контракт і пішов. Всього встиг прослужити півтора року, — говорить Світлана Гуля.
Данило Гуля служив у 2 штурмовому взводі 3 штурмової роти, був стрільцем-снайпером. Батько хлопця теж військовослужбовець, у перші дні повномасштабного вторгнення був на Луганщині.
"Руслан, його тато, дзвонив мені і казав, яке у них було пекло. А Данюшка, я знаю, був "на нулі" з перших днів. Заспокоював мене, казав, що їм там скучно… З 24 лютого у них щодня були бої. Пройшли 7 кілпекла, а він нічого не говорив мені".
В ніч на 10 березня на Донеччині у селі Степове під Волновахою ворог прорвався танками У Данила на позиції був ручний протитанковий гранатомет. Ним він підбив 3 танки, чим виграв час на відхід для своїх побратимів. Сам Данило лишився, щоб затримати ворога, і загинув. Зранку, коли населений пункт вже був під контролем російської армії, українські військові знов повернулись на цю територію, щоб забрати тіло загиблого побратима.
Прощання і спогади про Данила
Його побратими говорили, що він найкраща людина на Землі. Бо він віддав життя, щоб врятувати їх, — говорить мама хлопця.
У Кривому Розі попрощатися з Данилом Гулею прийшло кілька сотень місцевих жителів. Його ховали на кладовищі "Візирка" в Інгулецькому районі міста. Указом Президента України № 238/2022 від 13 квітня 2022 року Данила Гулю посмертно нагородили Орденом "За мужність".
Данило був золотою дитиною, — згадують про нього вчителі й учні школи №59. Він дійсно віддав своє життя за кожного з нас. Його ніхто не забуде.
Він неймовірна людина, найкращий син, — говорить мама Данила Світлана. — Скільки б часу не пройшло, я завжди пам'ятатиму його.
Пов’язані матеріали
Комментування доступне тільки для авторизованих користувачів
Вас може зацікавити
Увійти до облікового запису
на порталі
Пам’ятайте, що ввічливість — одна з ознак розумної людини.
Поважайте
інших
користувачів та дотримуйтесь Правил
порталу.
Також користуючись сайтом Ви погоджуєтесь із Політикою Конфіденціальності.
Необхідно заповнити
Усе гаразд, everybody! Просто попереджаємо, що 1kr.ua використовує файли cookies.
Це для аналізу та налаштування реклами. Дякуємо, що з нами!