Пройшов Іловайськ і Дебальцеве, встав на захист під час повномашстабного вторгнення: загинув криворіжець Сергій Клименков

Юність 

Сергій Клименков народився 6 листопада 1975 року у Бердянську Запорізької області. Після закінчення школи у 1995-1996 роках проходив строкову службу в армії. Після армії Сергій працевлаштувався на Центральний гірничо-збагачувальний комбінат, де був оперативним черговим у відділі охорони управління економічною безпекою. 

Здобув вищу освіту в Криворізькому національному університеті за спеціальністю "інженер гірничих розробок". Працював підземним прохідником шахти "Гвардійська". 

Професії

Протягом 2001-2005 років Сергій ніс службу у Збройних силах України. Після завершення контракту працював підземним гірником в шахтобудівельному управлінні «Сухої Балки», через деякий час за такою ж професією працював на шахті «Гвардійська». 

З 24.07.2002 по 17.07.2003 Сергій брав участь у міжнародній миротворчій операції, проходив військову службу в Африці,в країні Сьєрра-Леоне. Саме тому вже під час служби в ЗСУ Сергій мав позивний «Африка». З 07.10.2004 по 2005 брав участь у миротворча операції в Іраку, у місті Аль-Кут.

Згодом деякий час Сергій працював у товаристві з обмеженою відповідальністю артельстарателів «Дражник», у товаристві з обмеженою відповідальністю «Інтерлок-Кривий Ріг». У 2009 році перейшов Сергій Клименков перейшов працювати на шахту "Октябрська", де працював прохідником дільниці №7.

Служба й участь в АТО і ООС

Коли розпочалась російська агресія на сході України, Сергій Клименков почав воювати 40-му окремому мотопіхотному батальйоні «Кривбас». Криворіжець брав участь в боях за Іловайськ і Дебальцеве. Під час бойових дій отримав декілька контузій та тричі був поранений. У 2014 році Сергія нагородили орденом «За мужність» III ступеня.

Повномасштабне вторгнення і загибель

Сергій Клименков був старшиною, мав звання головного сержанта розвідувального взводу механізованого батальйону військової частини А3283 криворізької 17-ї танкової бригади. Сергій із позивним "Африка" загинув 21 березня 2022 року в результаті розриву ворожого снаряду внаслідок артилерійського обстрілу в Луганській області. У захисника залишилася дружина Яна та син Єгор. Посмертно Сергій має орден «За мужність» II ступеню. 

Сергій мріяв на пенсії, яка мала бути вже через декілька місяців, писати статті на політичні, військові і цивільні теми, дуже захоплювався читанням, планував написати книгу, — каже Яна. — Планув купити маленький будиночок на березі моря у своєму рідному Бердянську, де він ловив би рибу, а я б її продавала, куди приїжджали б наші сини разом з онуками. Хобі Сергія був спорт, він навіть коли був у відпустках, завжди біг до свого улюбленого залу, де міг потягами залізо під "Рамштайн".