Російсько-українська війна
Після отримання середньої освіти юнак вступив у Криворізький державний комерційно-економічний технікум, навчався за спеціальністю "Технологія харчування", став техніком-технологом.
Після цього криворіжець працював на цементному заводі монтажником, а згодом перейшов на приватну фірму. Останнє місце роботи Андрія київська компанія "Металспецбут", там він був монтажником.
Служба в АТО
З 2014 по 2015 рік наше земляк прослужив у зоні проведення Антитерористичної операції. На захист країни солдат Буга встав добровільно — виконував службовий обов'язок у Донецькій області, неподалік Авдіївки. Андрій служив у складі 40-го окремого мотопіхотного батальйону, більш відомого як батальйон «Кривбас». Підрозділ входив до складу 17-ї окремої танкової бригади.
8 серпня 2015 року Андрій Буга отримав почесну відзнаку 37 окремого мотопіхотного батальйону 54-тої окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи.
Сім'я
З майбутньою дружиною Юлією криворіжець був знайомий з дитинства — вони жили в одному будинку й навчались у паралельних класах. У 2018 році у пари народився син Кирило, у 2019 році Андрій і Юлія одружились. Окрім сина, вони виховували разом двох доньок Юлії від першого шлюбу.
Повномасштабне вторгнення
Початок активної фази російсько-української війни криворіжець зустрів у Кривому Розі, тоді він саме повернувся з відрядження. Андрій намагався записатись до лав територіальної оборони, але його не взяли — охочих було чимало. У березні 2022 року криворіжця мобілізували. Деякий час він ніс службу у Лозуватці під Кривим Рогом, але потім перевівся у бойовий підрозділ, тож його відправили на Донецький напрямок.
"Скріпа" — такий позивний мав криворіжець, служив у складі 54-ї бригади військової частини А0693. Він загинув 18 вересня 2022 року у Серебрянці Бахмутського району Донецької області внаслідок ракетного удару з боку росіян. 25 вересня 2022 року Андрія поховали на Центральному кладовищі Кривого Рогу в "Секторі почесних поховань". Андрій Буга, як й інші криворіжці, які полягли на полі бою із російськими окупантами, має нагороду "За заслуги перед містом" III ступеню.
Андрій мріяв виростити дітей і побачити вже їхні сім'ї, каже дружина загиблого. Він був найдобрішою людиною, яку вона знала.