Марія Пунтус
Журналістка, авторка
Інші історії автора
10 лют. 2026 р. «Сафарі йшов першим і рятував побратимів»: загинув сержант Ігор Потураєв 11 лют. 2026 р. «Врятував багато життів»: під Снігурівкою загинув бойовий медик з Кривого Рогу Андрій Фігура 23 лют. 2026 р. «Мріяв підкорити Еверест і стати батьком»: у боях за Україну загинув Євгеній Пальоха Усі матеріалиМатеріали автора
Дитинство й освіта
Юрій Кутумов народився 8 червня 1983 року у Кривому Розі. Дитинство Юрія пройшло у Покровському районі. З 11 років навчався грі на тубі у музичній школі №2 за напрямом "Духові інструменти", грав у юнацькому оркестрі "Джури". Криворіжець закінчив 9 класів школи №46. Після школи Юрій навчався у музичному училищі (зараз — Криворізький обласний музичний коледж), а також в професійно-технічному училищі №14, отримав спеціальність електрогазозварника.
Служба в армії й робота
Після навчання Юрій Кутумов проходив строкову службу в армії, був солдатом. Після армії криворіжець працював на Центральному гірничо-збагачувальному комбінаті помічником машиніста екскаватора. Згодом Юрій працював за напрямом встановлення та монтажу пластикових вікон. Він був майстром на всі руки. Під час роботи брав участь в спартакіадах. Захоплювався рок-музикою, полюбляв читати книги фантастичного жанру, був майстром на всі руки. Юрій був одружений, має сина Валентина.
Активна фаза російсько-української війни
У день повномасштабного вторгнення Росії в Україну Юрій знаходився у Кривому Розі і відразу повідомив сім'ї, що піде захищати Батьківщину. "Хто, якщо не я?", — таку Юрій мав позицію. 24 лютого він вже був у військкоматі.
Юрій служив у складі військ Національної гвардії України, військової частини 3011. Перші місяці захисник був на навчаннях, а після Великодня поїхав в зону проведення бойових дій. Служив на Донеччині, був солдатом-стрільцем.
Загибель, поховання й нагороди
7 травня 2022 року Юрій загинув у населеному пункті Новомихайлівка Донецької області внаслідок артилерійського обстрілу. Юрій врятував життя побратиму. Посмертно захисник має орден "За мужність" III ступеня, а також відзнаку "За заслуги перед містом".
10 травня 2022 року його поховали на Краматорському кладовищі. У Юрія лишились батьки, сестри, син та племінники, дружина.
Добрий, чуйний, завжди приходив на допомогу, — згадує про Юрія його сестра Ольга. — Побратими також про це казали, і що ціною свого життя врятував інших. Він дуже любив свою дачу, котиків, розводив орхідеї. Він був сміливим і захистив нас усіх.
Пов’язані матеріали
Комментування доступне тільки для авторизованих користувачів
Увійти до облікового запису
на порталі
Пам’ятайте, що ввічливість — одна з ознак розумної людини.
Поважайте
інших
користувачів та дотримуйтесь Правил
порталу.
Також користуючись сайтом Ви погоджуєтесь із Політикою Конфіденціальності.
Необхідно заповнити