"Захищав свою родину, рідний дім та Батьківщину": загинув криворіжець Михайло Меркулов

Дитинство і юність

Михайло Меркулов народився 20 липня 1983 року у Кривому Розі. Він закінчив 9 класів школи №11. Після цього проходив строкову службу в армії, де був водієм-механіком бронетранспортера. У 2004 році повернувся з армії.

Михайло здобув освіту у Харківському національному автодорожньому університеті, спеціальність була пов'язана з будівництвом доріг і техніки. Після цього працював у пожежній частині Центрального гірничо-збагачувального комбінату водієм пожежної машини. 

Служба в АТО

У 2014 році Михайло добровільно встав на захист України. Брав участь в Антитерористичній операції, був артилеристом і, за словами дружини, командував підрозділом. Через рік служби повернувся до Кривого Рогу і продовжив працювати у пожежній частині, працював до лютого 2022 року.

Сім'я

У 2014 році Михайло одружився з криворожанкою Тетяною. Разом вони виховували доньку Аміну. Михайло любив ремонтувати автомобілі і робив це майстерно.

Повномасштабне вторгнення Росії

26 лютого 2022 року добровільно пішов до військкомату і встав на облік. Криворіжець служив спершу декілька місяців на Херсонському напрямку, а з листопаду 2022 року виконував бойові завдання на Бахмутському напрямку Донецької області. За словами дружини, був у розвідувальному підрозділі. Михайло був старшим солдатом у складі криворізької 17-ї танкової бригади.  

Михайло Меркулов загинув 30 грудня 2022 року в населеному пункті Червона Гора неподалік Бахмуту Донецької області. Під час виконання бойового завдання Михайло врятував життя своїх побратимів, але сам загинув внаслідок вибухової травми. Михайло мав позивний «Художник». 

Поховали полеглого захисника 12 січня 2022 року у Кривому Розі, на Центральному кладовищі. У нього лишились дружина, донька, батьки, сестра та племінниця.

Це мій коханий чоловік, — говорить дружина Михайла Тетяна. — Він був турботливим батьком, гарним другом, чесною, справедливою, доброю і чуйною людиною. Завжди діяв згідно зі своєю совістю. Він захищав нас — свою родину, рідний дім та Батьківщину. 
 

Михайло у сім'ї був найменшим з нас трьох, — каже сестра Михайла Наталя. - Він дуже добре навчався у школі, закінчив 9 класів і захопився машинами. Пішов в автодорожній технікум. Любиво подорожувати Україною, захоплювався її природою. Коли зараз, після його загибелі, ми перебирали  документи, вперше побачили, як багато у нього грамот за професійну діяльність.
Я у нього завжди могла попросити поради. Він був дуже відповідальним, правильним в усьому. Я часто у нього питала: Міша, як ти в усьому знаходиш щось позитивне? Він відповідав: бо воно так і є. Всім дуже його не вистачає.