Російсько-українська війна
Олег Віталійович Солгалов народився в Мелітополі 15 квітня 1969 року, школу закінчував у тому ж місті. Пізніше він із батьками переїхав в Естонію. Із 1988 по 1989 рік Олег проходив строкову службу в Молдові. До Кривого Рогу потрапив у 1990 році й залишився тут жити. Перших два роки він працював на взуттєвій фабриці.
У 1990 році познайомився з майбутньою дружиною. У 1991 році в подружжя народився єдиний син Сергій. Сім’я проживала в Металургійному районі Кривого Рогу.
Згодом Олег став підприємцем — відкрив свій магазин промтоварів, отримав патент. Пізніше працював разом із дружиною на ринку. Підприємницькій діяльності чоловік присвятив більшу частину життя. Мав хобі — колекціонувати антикваріат, живопис і скульптури. Його улюбленим образотворчим жанром був натюрморт. Також він регулярно займався бігом.
24 лютого 2022 року Олег іще працював, а 25 лютого вже був у військкоматі. Один місяць чоловік служив на території Кривого Рогу, згодом два місяці проходив навчання в Новомосковську. Олег був солдатом-стрільцем. Після навчання його направили на Харківщину, де він ніс службу близько двох місяців — брав участь у боях за Ізюм, Балаклію. Згодом його перевели на Донеччину.
Захисник загинув 22 серпня 2022 року при виконанні бойового завдання. Олег отримав поранення, але побратими не змогли його евакуювати через безперервні обстріли. Чоловіку було 53 роки. Олег Солгалов має відзнаку «За заслуги перед містом» та орден «За мужність» III ступеня (посмертно). У нього лишились батьки, сестра, дружина та син.
Був дуже добрим, приходив на допомогу людям, не жаліючи себе. Поганого про нього ніхто не казав, — розповіла його дружина Ірина. — Пройшов рік, а ми все ще плачемо. Був гарним чоловіком і батьком, виховав достойного сина.
Олега поховали на Алеї слави Центрального кладовища 30 серпня 2022 року.