Мріяв створити сім'ю: загинув криворіжець Богдан Компанієць

Богдан Вікторович Компанієць народився в Кривому Розі Дніпропетровської області 13 листопада 1995 року. Закінчив 9 класів загальноосвітньої школи №110. Сім’я захисника проживала в Тернівському районі. У родині зростала старша сестра Яна.

Після школи здобув середню технічну освіту в Криворізькому професійному будівельному ліцеї, мав фах електрогазозварювальника. Ліцей закінчив у 2017 році й одразу після цього почав ремонтувати вагони на підприємстві «Ремгідромаш», де пропрацював 2 роки. Захоплювався боями без правил. Богдан мріяв збудувати щасливу сім’ю, одружився у 2021 році з мешканкою Кривого Рогу Анастасією. Того ж року в подружжя народилась донька Аліса.

У 2018 році хлопця призвали на військову строкову службу. Відслуживши понад рік, він підписав контракт зі Збройними силами України і 3,5 роки провоював у зоні проведення АТО. У лютому 2022 року в Богдана мав бути дембель, але не судилося. На час вторгнення він перебував у Миколаєві, обороняв місто.

Богдан Компанієць служив у складі морської піхоти, був старшим матросом і гранатометником, мав позивний «Компас». 9 березня 2022 року, виконуючи завдання в роті вогневої підтримки, Богдан отримав важке поранення і загинув. Захисника поховали 23 березня 2022 року на кладовищі Тернівського району Кривого Рогу. Він мав низку нагород: медалі «Захисник Вітчизни» і «За поранення (важке)», нагрудний знак «За заслуги перед містом» III ступеня, почесний нагрудний знак начальника Генштабу Головнокомандувача «За взірцевість у військовій службі» III ступеня, відзнаку Міністерства Оборони України та почесний знак «Маріуполь. Відстояли — перемогли».

У Богдана Компанійця лишились дружина, дитина, батьки та старша сестра.

Мій син дуже любив Україну, — каже Лілія Компанієць. — Завжди казав, що ніколи не відсиджуватиметься вдома. Був справжнім патріотом.