Працював на підприємствах понад 20 років: загинув Олександр Петухов

Олександр Олександрович Петухов народився 15 червня 1974 року в селищі Комсомольське Чаунського району Магаданської області Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки. Коли хлопцю був рік, його сім’я переїхала до Кривого Рогу. Олександр навчався в школі №107, закінчив 10 класів, проходив строкову службу в армії з 1992 по 1994 рік.

Олександр здобув у Кривому Розі повну вищу освіту, закінчивши Криворізький гірничорудний інститут, отримав фах будівельника. Після цього приблизно 10 років працював на АрселорМіттал Кривий Ріг. До самого початку повномасштабного російського вторгнення 15 років він працював кріпильником на шахті «Артем-1». Чоловік любив рибалити, мріяв піти в похід у Карпатські гори. Захоплювався кораблями та вивчав усе про них, любив читати про піратів.

24 лютого 2022 року Олександр зустрів на роботі. Дружина першою дізналась, що «почалось», і зателефонувала чоловікові. Його мобілізували 2 березня 2022 року в лави 17-ї танкової бригади. Спершу Олександр пройшов навчання, згодом його перевели на Херсонський напрямок, де він прослужив 100 днів. Був молодшим сержантом, навідником танкового взводу танкової роти танкового батальйону 16-ї запасної роти військової частини А3283. Чоловік мав позивний «Тихий».

Захисник загинув у селі Заградівка Бериславського району Херсонської області 4 червня 2022 року внаслідок ворожого артилерійського обстрілу.

Посмертно Олександра нагородили нагрудним знаком «За заслуги перед містом» III ступеня. Похований 8 червня 2022 року на кладовищі житломасиву Горький Тернівського району Кривого Рогу. У нього залишились дружина, дві доньки та син.

Він був моїм чоловіком, — каже Світлана Авраменко. — Коханий, добрий, справедливий. За ним мені дійсно було як за камʼяною стіною. Олександр завжди був готовий прийти на допомогу, кожен день із ним — це було свято. Саша мав дуже тонке почуття гумору і був дуже турботливим батьком.