Роман Москальов «Спліт» помер від зупипки серця у Київській області

Пройшов строкову службу в армії у селищі Десна, що на Чернігівщині. Там і отримав спеціальність водія. Чоловік 8 років працював на Інгулецькому гірничо-збагачувальному комбінаті водієм БелАЗу, а потім консультантом в магазині будівельних матеріалів. Після перемоги криворіжець мріяв об'їздити всю Україну. Роман був одружений, має сина Єгора, якому зараз 13 років. 
На другий день після повномасштабного вторгнення Роман добровільно пішов до військкомату, бажаючи захистити свою країну від російського агресора.
Роман Москальов воював у складі 60-ї Інгулецької окремої мотопіхотної бригади 90-го протитанкового артилерійського дивізіону на посаді водія-інструктора і мав  позивний «Спліт». А пояснював це так: "Для своїх я добрий, а для ворога — злий". 

Захисник помер 7 квітня 2023 року в селищі міського типу Михайлівка-Рубежівка Київської області внаслідок зупинки серця. Захисника поховали 9 квітня 2023 р. в Секторі почесних поховань Дем'янівського кладовища в Інгулецькому районі Кривого Рогу. У нього залишились батьки, сестра, дружина й син. 

Сестра полеглого захисника Платковська Яна каже про Романа: 

Він був веселою, світлою людиною, яка завжди прийде на допомогу. 26 лютого 2022 року він добровольцем пішов у військкомат, щоб стати на захист України. Роман пройшов гарячі точки Херсонщини, виконував завдання з артрозвідки, брав участь у визволенні Херсонщини. Потім був Донецький напрямок, Бахмут, Кліщиївка, Курдюмівка, важкі окопні бої.... Ромчик, твоя посмішка назавжди залишиться з нами.

Ромка був чуйною людиною,  легко міг прийти на поміч навіть незнайомій людині. У вільний час любив рибалити. Він ніколи не засмучувався. Скрізь йому було добре, ще й інших завжди старався підбадьорити, розвеселити. Жартівник, душа компанії - так називали його друзі.
Любив усіх людей, але найбільше - маму. Допомагав, дарував квіти, приходив на роботу, щоб разом піти додому, любив приготувати чай, пригостити солодощами.

Коли питали його чому пішов воювати, відшучувався, казав "Ну, а хто ж піде?". А потім вже більш серйозно казав, що пішов заради дітей (всіх українських дітей), щоб ворог не прийшов у їх домівки.