Марія Пунтус
Журналістка, авторка
Матеріали автора
Освіту він здобував у в Криворізькому інституті ПВНЗ «Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління». У мирному житті криворіжець працював водієм, возив вікна та робив доставки, переганяв з-за кордону авто. 15 років Денис працював у компанії з виробництва металопластикових вікон «Віконда».
Денис Мудрик має двох дітей від першого шлюбу, доньку Софію й сина Михайла (2008 року народження). Також був одружений удруге, у цьому шлюбі дітей не було. Він захоплювався мотоциклами та займався спортом. Найбільшою мрією в житті було поїхати в Америку, отримати грінкарт і жити там, але з початком повномасштабної війни Росії проти України плани Дениса змінились. Не вагаючись, він узяв до рук зброю.
На початку повномасштабного вторгнення він добровільно пішов до лав криворізької 129-ї бригади тероборони. Воював у складі 239-го батальйону, був головним сержантом другої стрілецької роти військової частини А4121, мав звання молодший сержант.
Позивний Дениса — «Мудрик», як і його прізвище. Денис загинув 30 листопада 2023 року біля населеного пункту Могриця Сумської області, потрапивши під обстріл на кордоні Сумщини з Росією.
Захисника поховали 4 грудня 2023 року в Секторі почесних поховань Центрального кладовища Кривого Рогу. Денис Мудрик мав 6 нагород, з-поміж них — відзнаку від Президента України «За оборону України». У нього залишились дружина, двоє неповнолітніх дітей від першого шлюбу й інші рідні.
Анна Мудрик, дружина загиблого Героя:
Для мене Денис був найкращим. Він завжди дуже піклувався про мене, оберігав і казав, що його кохання завжди буде поруч зі мною. Він знаходив позитив у будь-якій ситуації, такого почуття гумору, як було в нього, мабуть, немає ні в кого. Таких світлих, справжніх людей дуже мало в цьому світі. Я дуже вдячна йому за те, що був у моєму житті, він назавжди залишиться в серці та спогадах.
Софія, донька загиблого Героя:
Тато був найпозитивнішою людиною в моєму житті. Дуже сміливий, веселий, добрий, гарний. Коли я його бачила, у мене одразу підіймався настрій. Я його дуже любила і любитиму. Він завжди бажав мені всього найкращого. Я дуже щаслива, що він мій батько. Навіки в серці.
Пов’язані матеріали
Комментування доступне тільки для авторизованих користувачів
Увійти до облікового запису
на порталі
Пам’ятайте, що ввічливість — одна з ознак розумної людини.
Поважайте
інших
користувачів та дотримуйтесь Правил
порталу.
Також користуючись сайтом Ви погоджуєтесь із Політикою Конфіденціальності.
Необхідно заповнити
Усе гаразд, everybody! Просто попереджаємо, що 1kr.ua використовує файли cookies.
Це для аналізу та налаштування реклами. Дякуємо, що з нами!