Херсонський повіт, Кам’янська волость, Кам’янка (Костянтинівка)

Земський лікар Дмитро Вишняков — історія самовідданого служіння медицині та людям, яким він присвятив останні роки свого життя.

ВИШНЯКОВ

Херсонський повіт, Кам’янська волость, Кам’янка (Костянтинівка) — село при річці Кам’янці, за 175 верст від повітового міста. Станом на 1886 рік — 3823 мешканці, 623 двори, православна церква, школа, 3 крамниці, земська станція, 3 ярмарки; базар щопонеділка.

Збірник Херсонського земства. 1904, рік тридцять сьомий. № 9. Вересень. — Херсон: Губернська земська управа, 1904.

† Дмитро Федорович Вишняков

У с. Кам’янці Херсонського повіту 31 липня цього року помер земський лікар Дмитро Федорович Вишняков.

Покійний народився 1859 року і після закінчення у 1890 році Київського університету вступив на службу до Херсонського повітового земства, де спочатку працював у Володимирській, а з 1896 року — у Кам’янській лікарській дільниці.

Уже кілька років тому в нього почали проявлятися ознаки туберкульозу легень, однак Д. Ф., як і багато земських лікарів у подібних випадках, не звертав належної уваги на свою хворобу й безперервно продовжував важку працю земського дільничного лікаря.

На початку 1904 року стан його здоров’я різко погіршився. Колеги, які зібралися у квітні на лікарську нараду при управі, були глибоко засмучені, побачивши, у якому безнадійному стані перебував Д. Ф. Незважаючи на сильний занепад сил і швидко прогресуючий туберкульоз гортані, він усе ще вважав своїм обов’язком приїхати до Херсона та взяти участь у роботі наради.

Лише у травні, за наполяганням земської управи, яка надала йому відпустку та кошти на лікування, Д. Ф. погодився лікуватися. Він поїхав до Києва, у щойно відкритий професором Трітшелем санаторій для хворих на сухоти. Проте лікарі встановили, що хвороба зайшла надто далеко і санаторне лікування вже не могло допомогти.

Повернувшись додому до Кам’янки, Д. Ф. з дивовижною стійкістю очікував кінця, зробивши всі необхідні розпорядження на випадок своєї смерті. Він навіть сам склав коротку телеграму, яка мала повідомити земську управу про його смерть.

Дмитро Федорович вирізнявся великою скромністю та відданістю своїй професії. Він надавав перевагу лікарським дільницям із переважно селянським населенням і відмовлявся від керівництва лікарнями у більших та помітніших населених пунктах повіту.

Віддаючи всі сили обраній справі, він ніколи не нарікав на своїх селянських пацієнтів, які через необізнаність часто не щадили лікаря, вимагаючи його допомоги за будь-якої погоди та в будь-який час дня чи ночі. Населення любило його і цілковито йому довіряло. Навіть у Володимирівці, де він працював раніше, його ще довго згадували з великою теплотою.

Після смерті Дмитра Федоровича залишилися дружина і троє малолітніх дітей. З емеритальної каси родині призначили лише 100 рублів пенсії на рік, оскільки він не встиг відслужити навіть половини необхідного строку. Вишняков також був членом Чистовичівської каси, звідки родина могла отримувати ще одну невелику пенсію.

Однак цих коштів було недостатньо для забезпечення сім’ї. Автор некролога висловлював сподівання, що Херсонське повітове земство не залишить без підтримки родину лікаря, який віддав усі свої сили служінню земській медицині Херсонського повіту.

Джерело фото та підпис до нього: Станислав Пикуль для фейсбук-спільноти «Криворізька старовина»