Унікальне родинне фото та біографічні відомості зафіксували драматичну долю прапорщика Семена Зінченка, уродженця села Костромка.
Зінченко
Книга обліку осіб, які перебували на особливому обліку колишніх білих офіцерів в органах ДПУ України: у 4 т. / Передм. Я. Тинченка. — Х.: Видавництво «САГА», 2012. Том II.
Зінченко Семен Степанович — 1891, с. Костромка, Апостолівського району, Криворізької округи.
Фото: прапорщик Семен Степанович Зінченко з батьком і сестрою.
Текст і фото свого предка надала наша підписниця.
Семен Степанович Зінченко народився 1891 року в с. Костромка Херсонської губернії в селянській родині. Навчався в початковій школі, потім — у Херсонському сільськогосподарському училищі. Через два роки посварився з батьками, покинув училище й пішов плавати матросом. Заробивши грошей, у 1908 році вступив до Херсонського морехідного училища, здобув звання штурмана далекого плавання. З 1912 по 1914 рік плавав на суднах торговельного флоту.
З початком війни навчався в Одеському піхотному училищі, потім був інструктором кулеметної справи, згодом служив у 46-му запасному батальйоні. У 1916 році одружився зі Стефанидою Іванівною Дмитренко, дочкою одеського купця. У січні 1917 року був відправлений на фронт, до Дикої дивізії, командиром кулеметної команди Осетинської бригади. Воював на Західному фронті. Дика дивізія не стала служити Тимчасовому уряду й повернулася до Владикавказа. Семен повернувся до дружини в Одесу.
У 1918 році Семен служив у комісії з обліку майна за влади Гетьмана. Потім воював у Білоруській радянській бригаді, яка підняла повстання проти червоних.
У 1919 році вступив до Червоної армії, воював в Інтернаціональній бригаді під Києвом проти Денікіна та Петлюри. Восени був демобілізований, забрав дружину з донькою з голодної Одеси й повернувся до батьків у Костромку. У грудні село зайняли війська Слащова. За доносом односельців Семена засудили до розстрілу як червоного командира. На щастя, на село несподівано налетіли махновці на тачанках. Семена звільнили, але забрали коня й воза. З 1920 року в Костромці встановилася радянська влада. Семен служив військовим керівником у військкоматі, боровся з бандитизмом, був членом сільради, займався хлібозаготівлями та художньою самодіяльністю, навіть співав «Запорожця за Дунаєм».
Родина Зінченків була небідною: мала бакалійну крамницю, землю та наймитів. Батько помер у 1918 році, і все господарство вела мати Семена.
У 1922 році Семен створив сільськогосподарський кооператив. У 1926 році там виявили розтрату, і його засудили до 1,5 року ув’язнення. Однак справу переглянули, судимість зняли, а Семена звільнили.
У 1927 році Семена позбавили виборчих прав як сина куркуля, колишнього білого офіцера та учасника гетьманських загонів.
Йому довелося переїхати до Кривого Рогу. Працював завідувачем клубу, потім рахівником на руднику.
У 1929 році Семена за загадкових обставин направили на перепідготовку червоних командирів до Саратовського військового училища.
Восени 1930 року його заарештували у справі «Весна». Вирок — заслання до Північного краю на п’ять років за антирадянську агітацію та контрреволюційну діяльність.
Заслання відбував у селищі Конвеєр Архангельської області. До нього приїхала дружина з двома дітьми.
Помер у 1938 році, реабілітований у 1989 році. Подробиць про заслання немає: згідно з офіційною відповіддю, справи засланців були знищені в 1956 році.
Ось така бурхлива й суперечлива біографія.
Зі свого боку БД зазначимо, що якийсь Зінченко, без зазначення імені та по батькові, був випущений з Одеського військового училища у травні 1915 року із зарахуванням до армійської піхоти. Семен Степанович Зінченко станом на 1930 рік перебував на обліку в ДПУ як колишній білий офіцер.
У довіднику С. В. Волкова: «Зінченко Семен Степанович, нар. 1891 у с. Кострома Криворізького повіту. Підпоручик. Учасник Білого руху. Взятий у полон, на особливому обліку з 1920 року».
Джерело фото та підпис до нього: Станислав Пикуль для фейсбук-спільноти «Криворізька старовина»
Комментування доступне тільки для авторизованихкористувачів
Увійти до облікового запису
на порталі
Пам’ятайте, що ввічливість — одна з ознак розумної людини.
Поважайте
інших
користувачів та дотримуйтесь Правил
порталу.
Також користуючись сайтом Ви погоджуєтесь із Політикою Конфіденціальності.
Необхідно заповнити