Історія криворізького «зеленого містечка»

Історія криворізького «зеленого містечка»

На території сучасного Соцміста у Кривому Розі у 1950-х роках знаходилось так зване «зелене містечко» — робітниче поселення заводу «Криворіжсталь»

Криворізьке «зелене містечко» існувало у 1950-х роках на Соцмісті і було робітничим поселенням металургійного заводу «Криворіжсталь». Тут проживало близько десяти тисяч криворіжців і криворожанок, які працювали на заводі поруч і жили тут сім'ями. 

Умови проживання були доволі суворими: до «містечка» так і не провели каналізацію й водопровід, тож мешканці мусили набирати воду у колонках. Мешканці відверто скаржились на місцеві комунальні служби через відсутність комфортних умов для родин працівників і працівниць заводу. 

Школа №19

У «зеленому містечку» працював лише один продовольчий магазин. Щоб мешканець міг купити собі щось із продуктів, треба було вистояти багатогодинну чергу. Дозвілля місцеві могли провести у невеликому клубі, бібліотеки чи інших культурних закладів тут не було.

Натомість у «зеленому містечку» працювала школа №19, яку побудували ще у довоєнні часи. Під  час війни поруч з «містечком» знаходився табір для військовополонених,  після війни на основі табору побудували виправну колонію №80.

Школа №19

До середини 1960-х років побутові умови для мешканців трохи покращили. Орім школи, там запрацювали два дитячих садочки і ще кілька магазинів. У 1973 році активно будувалась доменна піч №9 металургійного заводу, тож мешканців «зеленого містечка» вирішили переселити на територію сучасного Саксаганського району. «Зелене містечко» знесли. 

Головний корпус колишньої Ямчицької нижчої сільськогосподарської школи. Зелене містечко, 1960-ті роки. Знищене на початку 1970-х років при будівництві Доменної печі №9 Криворізького металургійного заводу.

У матеріалі використані фото з фейсбук-групи «Криворізька старовина»

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Місто Терни, 1950-ті роки

Адміністративний будинок (за оригінальним підписом)

Вид з нижньої частини вулиці Олександра Поля (Октябрьської), літо 1955-го року

Вхід до парку ім. Богдана Хмельницького

Трикімнатний житловий будинок, 1950-ті роки

Відео на тему

«Для будов комунізму», 1951 рік

Криворіжсталь, 1956 рік

Шахта «Нова» (Криворізький залізорудний басейн), 1951 рік

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Соцмісто СТАРІ ФОТО

Пуск найбільшої доменної печі на Криворізькому металургійному комбінаті, 1958

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Моряк, мандрівник і садовод: історія Федора Мершавцева

Федір Матвійович Мершавцев — дворянин, капітан-лейтенант імператорського морського флоту, учасник Кримської війни. У Кривому Розі на честь Федора Мершавцева назвали парк, який до декомунізації називався парком Правди. 

Без води, без заводів, але з театрами - як жили криворіжці під час окупації у 1941-1944 роках

Кривий Ріг був окупований німецькими військами 30 місяців — із 15 серпня 1941 року до кінця лютого 1944 року. У цей час криворіжці мали проблеми з водо- та електропостачанням, вивчали в школах німецьку мову (а спершу навіть «Заповіт» Шевченка), відновлювали знищені заводи, грали товариські футбольні матчі з румунськими, угорськими й німецькими вояками. Як змінилося місто, у якому на початок 1941 року проживали трохи більше 200 тисяч людей, і як німці керували життям місцевого населення — на history.1kr.ua

Як будували станції швидкісного «Проспект Металургів» і «Міська рада» в Кривому Розі

Під час будівництва лінії швидкісного трамвая між станціями «Проспект Металургів» і «Будинок рад» у Кривому Розі провели складні буропідривні роботи поблизу житлових будинків і транспортних маршрутів. Як відбувалося руйнування бетонних перемичок і що згадують учасники тих подій — на history.1kr.ua