Історія криворізького «зеленого містечка»

Історія криворізького «зеленого містечка»

На території сучасного Соцміста у Кривому Розі у 1950-х роках знаходилось так зване «зелене містечко» — робітниче поселення заводу «Криворіжсталь»

Криворізьке «зелене містечко» існувало у 1950-х роках на Соцмісті і було робітничим поселенням металургійного заводу «Криворіжсталь». Тут проживало близько десяти тисяч криворіжців і криворожанок, які працювали на заводі поруч і жили тут сім'ями. 

Умови проживання були доволі суворими: до «містечка» так і не провели каналізацію й водопровід, тож мешканці мусили набирати воду у колонках. Мешканці відверто скаржились на місцеві комунальні служби через відсутність комфортних умов для родин працівників і працівниць заводу. 

Школа №19

У «зеленому містечку» працював лише один продовольчий магазин. Щоб мешканець міг купити собі щось із продуктів, треба було вистояти багатогодинну чергу. Дозвілля місцеві могли провести у невеликому клубі, бібліотеки чи інших культурних закладів тут не було.

Натомість у «зеленому містечку» працювала школа №19, яку побудували ще у довоєнні часи. Під  час війни поруч з «містечком» знаходився табір для військовополонених,  після війни на основі табору побудували виправну колонію №80.

Школа №19

До середини 1960-х років побутові умови для мешканців трохи покращили. Орім школи, там запрацювали два дитячих садочки і ще кілька магазинів. У 1973 році активно будувалась доменна піч №9 металургійного заводу, тож мешканців «зеленого містечка» вирішили переселити на територію сучасного Саксаганського району. «Зелене містечко» знесли. 

Головний корпус колишньої Ямчицької нижчої сільськогосподарської школи. Зелене містечко, 1960-ті роки. Знищене на початку 1970-х років при будівництві Доменної печі №9 Криворізького металургійного заводу.

У матеріалі використані фото з фейсбук-групи «Криворізька старовина»

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Палац Культури в Жовтих Водах, 1957 рік

Бібліотека Соцміста, 1936 рік

Продовольчий магазин №24, вулиця Комуністична (Мартина Шимановського), 1950-ті роки

Вхід у парк Мершавцева, 1950-т роки

Робітники КМЗ відпочивають у Соцмісті

Відео на тему

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Парк імені Богдана Хмельницького СТАРІ ФОТО І КІНОХРОНІКА

Пуск найбільшої доменної печі на Криворізькому металургійному комбінаті, 1958

«Руда Криворіжжя», 1959 рік

Краус. Там, де починається політ

Що таке Соцмісто у Кривому Розі

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Що відомо про кургани біля Недайводи та історію цього села на Криворіжжі

Біля села Недайвода Криворізького району археологи знайшли стародавні кургани, кам’яні святилища, скіфські поховання та сліди культур, яким тисячі років. А у спогадах місцевих жителів збереглися історії про війну, концтабори та життя села у XX столітті. Що відомо про історію Недайводи — на history.1kr.ua

Особливості перебігу всесвітньої акції «Тарасова верба» у Кривому Розі

«Тарасова верба» — це не просто дерево, а живий символ пам’яті про Тараса Шевченка, що поєднує покоління українців. У Кривому Розі історія шевченківських верб стала частиною міського простору та важливим свідченням збереження національної спадщини. Авторка статті: Марія Нікитенко

Моряк, мандрівник і садовод: історія Федора Мершавцева

Федір Матвійович Мершавцев — дворянин, капітан-лейтенант імператорського морського флоту, учасник Кримської війни. У Кривому Розі на честь Федора Мершавцева назвали парк, який до декомунізації називався парком Правди.