Історія криворізького «зеленого містечка»

Історія криворізького «зеленого містечка»

На території сучасного Соцміста у Кривому Розі у 1950-х роках знаходилось так зване «зелене містечко» — робітниче поселення заводу «Криворіжсталь»

Криворізьке «зелене містечко» існувало у 1950-х роках на Соцмісті і було робітничим поселенням металургійного заводу «Криворіжсталь». Тут проживало близько десяти тисяч криворіжців і криворожанок, які працювали на заводі поруч і жили тут сім'ями. 

Умови проживання були доволі суворими: до «містечка» так і не провели каналізацію й водопровід, тож мешканці мусили набирати воду у колонках. Мешканці відверто скаржились на місцеві комунальні служби через відсутність комфортних умов для родин працівників і працівниць заводу. 

Школа №19

У «зеленому містечку» працював лише один продовольчий магазин. Щоб мешканець міг купити собі щось із продуктів, треба було вистояти багатогодинну чергу. Дозвілля місцеві могли провести у невеликому клубі, бібліотеки чи інших культурних закладів тут не було.

Натомість у «зеленому містечку» працювала школа №19, яку побудували ще у довоєнні часи. Під  час війни поруч з «містечком» знаходився табір для військовополонених,  після війни на основі табору побудували виправну колонію №80.

Школа №19

До середини 1960-х років побутові умови для мешканців трохи покращили. Орім школи, там запрацювали два дитячих садочки і ще кілька магазинів. У 1973 році активно будувалась доменна піч №9 металургійного заводу, тож мешканців «зеленого містечка» вирішили переселити на територію сучасного Саксаганського району. «Зелене містечко» знесли. 

Головний корпус колишньої Ямчицької нижчої сільськогосподарської школи. Зелене містечко, 1960-ті роки. Знищене на початку 1970-х років при будівництві Доменної печі №9 Криворізького металургійного заводу.

У матеріалі використані фото з фейсбук-групи «Криворізька старовина»

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Універмаг

Колгоспний ринок на Соцмісті

Вхід у парк Мершавцева, 1950-т роки

В'їзд на територію шахти "Центральна" копальня ім. Кагановича

Гірницька їдальня, 1954 рік

Відео на тему

Кривий Ріг: місто-катастрофа. Соцмісто, метротрам, кар'єри, провали шахти Гвардійська

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Соцмісто | Випуск 2 СТАРІ ФОТО

«Втрачений ілюзіон. Частина 1 | Кривий Ріг» («Утраченный иллюзион. Часть 1 | Кривой Рог»)

Краус. Там, де починається політ

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Парк імені Богдана Хмельницького СТАРІ ФОТО І КІНОХРОНІКА

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Як права брова свербить, значить, хтось хвалить: криворізькі прикмети 

Прикмети як складові фольклору відображають бажання криворізьких (і не тільки) людей знаходити у подіях закономірності, аби спростити життя і легше ставитися до негараздів. Подекуди ці народні вирази здатні суперечити одне одному. Як саме — побачите далі. 

Кривий Ріг — єдине місто, яке не дало перепоховати німців, - Олег Фішер

«Тут колись було кладовище», від старожилів Кривого Рогу таку фразу можна почути часто і в усіх куточках міста. І значно рідше розказують, хто саме був похований на тих зниклих кладовищах.

Жіноча гімназія Варвари Головченко: факти і фотографії

Вулиця Церковна у Центрально-Міському районі міста Кривого Рогу є однією із найстаріших та, певно, історично найцікавіших вулиць нашого міста. Саме тут знаходиться будівля, де більше ста років тому навчалися панянки у довгих сукнях з білими комірцями та строгими зачісками. Саме вони тоді гуляли проспектом Поштовим, що неподалік від цієї вулиці, пили чай та поспішали на заняття у жіночу гімназію, будівля якої збереглася і донині