Історія криворізького «зеленого містечка»

Історія криворізького «зеленого містечка»

На території сучасного Соцміста у Кривому Розі у 1950-х роках знаходилось так зване «зелене містечко» — робітниче поселення заводу «Криворіжсталь»

Криворізьке «зелене містечко» існувало у 1950-х роках на Соцмісті і було робітничим поселенням металургійного заводу «Криворіжсталь». Тут проживало близько десяти тисяч криворіжців і криворожанок, які працювали на заводі поруч і жили тут сім'ями. 

Умови проживання були доволі суворими: до «містечка» так і не провели каналізацію й водопровід, тож мешканці мусили набирати воду у колонках. Мешканці відверто скаржились на місцеві комунальні служби через відсутність комфортних умов для родин працівників і працівниць заводу. 

Школа №19

У «зеленому містечку» працював лише один продовольчий магазин. Щоб мешканець міг купити собі щось із продуктів, треба було вистояти багатогодинну чергу. Дозвілля місцеві могли провести у невеликому клубі, бібліотеки чи інших культурних закладів тут не було.

Натомість у «зеленому містечку» працювала школа №19, яку побудували ще у довоєнні часи. Під  час війни поруч з «містечком» знаходився табір для військовополонених,  після війни на основі табору побудували виправну колонію №80.

Школа №19

До середини 1960-х років побутові умови для мешканців трохи покращили. Орім школи, там запрацювали два дитячих садочки і ще кілька магазинів. У 1973 році активно будувалась доменна піч №9 металургійного заводу, тож мешканців «зеленого містечка» вирішили переселити на територію сучасного Саксаганського району. «Зелене містечко» знесли. 

Головний корпус колишньої Ямчицької нижчої сільськогосподарської школи. Зелене містечко, 1960-ті роки. Знищене на початку 1970-х років при будівництві Доменної печі №9 Криворізького металургійного заводу.

У матеріалі використані фото з фейсбук-групи «Криворізька старовина»

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Місто Терни, 1950-ті роки

Студент гуляє вулицею Соборності (колишня Косіонра)

Дитячий відпочинок. Газета «Дніпровська правда», 1976 рік.

Пам'ятник Богдану Хмельницькому

Соцмісто. Магазин «Берізка»

Відео на тему

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Соцмісто СТАРІ ФОТО

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Соцмісто | Випуск 2 СТАРІ ФОТО

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Від Новинки до Соцміста

Що таке Соцмісто у Кривому Розі

Краус. Там, де починається політ

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Про юних підпільників школи №15 Кривого Рогу

З 15 серпня 1941-го року Кривий Ріг був окупований німцями. Майже одразу тут виникла підпільна комсомольсько-молодіжна організація юнака на ім'я Микола Решетняк

Про що співали криворіжці: жартівливі пісні, коломийки та частівки

Значною складовою криворізького фольклору є пісні. Під час роботи,на свята та відпочиваючи, часто можна було почути витвори народної фантазії. Варто зазначати, що пісні не тільки відображають побут, а ще й викривають певні соціальні проблеми. Пропоную добірку жартівливих місцевих пісень, а ви вже думайте: є прихований сенс чи ні.

Анастасія Рак: остарбайтерство, картини на склі і виставка у Парижі

Першу виставку цієї художниці, роботи якої порівнюють із картинами найвідоміших українських художниць, організували коли їй було 68 років. Анастасія Рак - українська художниця - не мала мистецької освіти, проте її живописом захоплювалися на виставках у Франції, Бразилії, Канаді… Вона переїхала у Кривий Ріг у 40 років і працювала у дитячому садочку вихователькою 20 років. А трохи пізніше вона навчала живопису дітей у Парижі, маючи персональні виставки.