Історія криворізького «зеленого містечка»

Історія криворізького «зеленого містечка»

На території сучасного Соцміста у Кривому Розі у 1950-х роках знаходилось так зване «зелене містечко» — робітниче поселення заводу «Криворіжсталь»

Криворізьке «зелене містечко» існувало у 1950-х роках на Соцмісті і було робітничим поселенням металургійного заводу «Криворіжсталь». Тут проживало близько десяти тисяч криворіжців і криворожанок, які працювали на заводі поруч і жили тут сім'ями. 

Умови проживання були доволі суворими: до «містечка» так і не провели каналізацію й водопровід, тож мешканці мусили набирати воду у колонках. Мешканці відверто скаржились на місцеві комунальні служби через відсутність комфортних умов для родин працівників і працівниць заводу. 

Школа №19

У «зеленому містечку» працював лише один продовольчий магазин. Щоб мешканець міг купити собі щось із продуктів, треба було вистояти багатогодинну чергу. Дозвілля місцеві могли провести у невеликому клубі, бібліотеки чи інших культурних закладів тут не було.

Натомість у «зеленому містечку» працювала школа №19, яку побудували ще у довоєнні часи. Під  час війни поруч з «містечком» знаходився табір для військовополонених,  після війни на основі табору побудували виправну колонію №80.

Школа №19

До середини 1960-х років побутові умови для мешканців трохи покращили. Орім школи, там запрацювали два дитячих садочки і ще кілька магазинів. У 1973 році активно будувалась доменна піч №9 металургійного заводу, тож мешканців «зеленого містечка» вирішили переселити на територію сучасного Саксаганського району. «Зелене містечко» знесли. 

Головний корпус колишньої Ямчицької нижчої сільськогосподарської школи. Зелене містечко, 1960-ті роки. Знищене на початку 1970-х років при будівництві Доменної печі №9 Криворізького металургійного заводу.

У матеріалі використані фото з фейсбук-групи «Криворізька старовина»

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Вулиця Шкірятова (проспект Південний), друга половина 1950-х років

Трикімнатний житловий будинок. Типовий проєкт серії 105-2, 1950-ті роки

Дореволюційний житловий будинок №4 на вулиці Калиниченко (Церковна), 1957 рік

Відпочинок на штучних ставках у балці Сухенькій, кінець 1950-х

Гуртожиток на Першій ділянці (вулиця Тбіліська), 1958 рік

Відео на тему

Пуск найбільшої доменної печі на Криворізькому металургійному комбінаті, 1958

Криворіжсталь, 1956 рік

Краус. Там, де починається політ

Шахта «Нова» (Криворізький залізорудний басейн), 1951 рік

«Втрачений ілюзіон. Частина 1 | Кривий Ріг» («Утраченный иллюзион. Часть 1 | Кривой Рог»)

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Будинок Природи: довідка з історії Кривого Рогу

Сквер заклали в 1977 році. Площа скверу — 0,1 гектара. Обладнаний пішохідними доріжками, дитячими атракціонами, місцями відпочинку. Що ще про нього відомо в контексті історії Кривого Рогу — на history.1kr.ua

Як виглядав Інгулець під час розливів у ХХ столітті

Інгулець вже розливався у Кривому Розі десятки років тому. Тоді теж підтоплювало вулиці й житлові будинки

Тетяна Воронова — унікальна жінка в спогадах криворіжців

У 1996 році з ініціативи криворожанки Тетяни Воронової в Кривому Розі з’явився пам’ятник Олександру Полю. А вже у 2016 році в місті назвали вулицю на честь цієї жінки — краєзнавиці, журналістки й історикині.