Історія криворізького «зеленого містечка»

Історія криворізького «зеленого містечка»

На території сучасного Соцміста у Кривому Розі у 1950-х роках знаходилось так зване «зелене містечко» — робітниче поселення заводу «Криворіжсталь»

Криворізьке «зелене містечко» існувало у 1950-х роках на Соцмісті і було робітничим поселенням металургійного заводу «Криворіжсталь». Тут проживало близько десяти тисяч криворіжців і криворожанок, які працювали на заводі поруч і жили тут сім'ями. 

Умови проживання були доволі суворими: до «містечка» так і не провели каналізацію й водопровід, тож мешканці мусили набирати воду у колонках. Мешканці відверто скаржились на місцеві комунальні служби через відсутність комфортних умов для родин працівників і працівниць заводу. 

Школа №19

У «зеленому містечку» працював лише один продовольчий магазин. Щоб мешканець міг купити собі щось із продуктів, треба було вистояти багатогодинну чергу. Дозвілля місцеві могли провести у невеликому клубі, бібліотеки чи інших культурних закладів тут не було.

Натомість у «зеленому містечку» працювала школа №19, яку побудували ще у довоєнні часи. Під  час війни поруч з «містечком» знаходився табір для військовополонених,  після війни на основі табору побудували виправну колонію №80.

Школа №19

До середини 1960-х років побутові умови для мешканців трохи покращили. Орім школи, там запрацювали два дитячих садочки і ще кілька магазинів. У 1973 році активно будувалась доменна піч №9 металургійного заводу, тож мешканців «зеленого містечка» вирішили переселити на територію сучасного Саксаганського району. «Зелене містечко» знесли. 

Головний корпус колишньої Ямчицької нижчої сільськогосподарської школи. Зелене містечко, 1960-ті роки. Знищене на початку 1970-х років при будівництві Доменної печі №9 Криворізького металургійного заводу.

У матеріалі використані фото з фейсбук-групи «Криворізька старовина»

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Криворізька школа №66

Соцмісто. Стела Героїв у однойменному парку

Студенти Криворізького гірничо-рудного інституту, 1 вересня 1951 року

Берег річки Саксагань у районі вул. Грабовського, 1951 рік

Інтер’єр Архангело-Михайлівського молитовного будинку

Відео на тему

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Від Новинки до Соцміста

Краус. Там, де починається політ

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Парк імені Богдана Хмельницького СТАРІ ФОТО І КІНОХРОНІКА

«Втрачений ілюзіон. Частина 1 | Кривий Ріг» («Утраченный иллюзион. Часть 1 | Кривой Рог»)

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Соцмісто | Випуск 2 СТАРІ ФОТО

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Володимир Бизов: кому встановлено пам'ятник біля КНУ?

У Кривому Розі є вулиця, яка названа на честь Володимира Бизова (до декомунізації - Якіра). Зараз тут — відділення УкрПошти, школа, а також пам’ятник самому Володимиру Бизову. Ким була ця людина?

Криворізьке комерційне училище початку ХХ століття

Де навчалися майбутні банкіри, бухгалтери і менеджери у Кривому Розі

Як виглядала Гданцівка у різні роки

Чи знали ви, що Гданцівка увійшла до складу Кривого Рогу лише в 30-х роках минулого століття? Кривий Ріг у перші десятиліття свого існування обмежувався кількома вулицями сучасного Центрально-Міського району. До того історична місцевість жила своїм окремим життям: на Гданцівці була доволі численна польська громада, збудували перший чавуноливарний завод, і тут, у робітничому селищі, розвивалась європейська культура