Історія криворізького «зеленого містечка»

Історія криворізького «зеленого містечка»

На території сучасного Соцміста у Кривому Розі у 1950-х роках знаходилось так зване «зелене містечко» — робітниче поселення заводу «Криворіжсталь»

Криворізьке «зелене містечко» існувало у 1950-х роках на Соцмісті і було робітничим поселенням металургійного заводу «Криворіжсталь». Тут проживало близько десяти тисяч криворіжців і криворожанок, які працювали на заводі поруч і жили тут сім'ями. 

Умови проживання були доволі суворими: до «містечка» так і не провели каналізацію й водопровід, тож мешканці мусили набирати воду у колонках. Мешканці відверто скаржились на місцеві комунальні служби через відсутність комфортних умов для родин працівників і працівниць заводу. 

Школа №19

У «зеленому містечку» працював лише один продовольчий магазин. Щоб мешканець міг купити собі щось із продуктів, треба було вистояти багатогодинну чергу. Дозвілля місцеві могли провести у невеликому клубі, бібліотеки чи інших культурних закладів тут не було.

Натомість у «зеленому містечку» працювала школа №19, яку побудували ще у довоєнні часи. Під  час війни поруч з «містечком» знаходився табір для військовополонених,  після війни на основі табору побудували виправну колонію №80.

Школа №19

До середини 1960-х років побутові умови для мешканців трохи покращили. Орім школи, там запрацювали два дитячих садочки і ще кілька магазинів. У 1973 році активно будувалась доменна піч №9 металургійного заводу, тож мешканців «зеленого містечка» вирішили переселити на територію сучасного Саксаганського району. «Зелене містечко» знесли. 

Головний корпус колишньої Ямчицької нижчої сільськогосподарської школи. Зелене містечко, 1960-ті роки. Знищене на початку 1970-х років при будівництві Доменної печі №9 Криворізького металургійного заводу.

У матеріалі використані фото з фейсбук-групи «Криворізька старовина»

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Площа Сталіна, 1952 рік

Новий палац культури рудника Більшовик

Шахта «Саксагань». Газета «Зоря», 1957-й рік

Селище ЦОФ, збудоване за серією 115. Кривий Ріг, 1950-ті роки

Проспект Металургів

Відео на тему

Криворіжсталь, 1957 рік

«Для будов комунізму», 1951 рік

«Руда Криворіжжя», 1959 рік

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Від Новинки до Соцміста

Шахта «Нова» (Криворізький залізорудний басейн), 1951 рік

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Історія шахти «Покровська» Кривого Рогу

Шахту «Покровська» (до перейменування у 2022 року — «Жовтнева») введено в дію у 1957 році. До цього року основу рудника імені Комінтерна складала стара шахта імені Комінтерна.

Шахта №5, Гданцівка, рудник Карла Лібкнехта — місця наймасовіших вбивств євреїв за часів окупації Кривого Рогу

Найбільшими місцями розстрілів єврейського населення були шахта №5 рудоуправління імені Фрунзе, біля концтаборів (особливо на Гданцівці), на руднику Карла Лібкнехта. Убитих вивозили у рови неподалік, скидали у кар’єри цегельного заводу.

Історія життя композиторки, що створила гімн Кривого Рогу

У 2022 році криворізькому гімну “Кривий Ріг - моє місто” виповнилося 22 роки. Авторкою музики цього твору стала Ірина Вікторівна Шевченко