Кривий Ріг

Історія міста від заснування до сьогодення

Ми допоможемо пізнати вам наше місто з іншого, непізнаного боку. Тут ви знайдете рідкісні матеріали про життя міста та його мешканців

Перейти в навігатор

Національні мистецькі ідеї Г. Синиці у монументальних мозаїках його послідовників

Монументальне мистецтво українських шістдесятників стало важливим етапом розвитку національної художньої традиції, поєднавши сучасні мистецькі пошуки з українською народною символікою. Авторка статті: Анастасія Ярошевич

Дерусифікація топонімії Кривого Рогу 2022-го року

Метою статті є публікація спогадів та оціночних суджень учасника Робочої групи з «деколонізації», створеної при Криворізькому педуніверситеті та Тимчасової робочої групи Криворізької міської ради із зміни топонімів, пов’язаних із державою-агресором. Автор статті: Вадим Яшин

Веселі Терни у роки другої світової війни (Із інтерв’ю Г. Бенем)

Спогади Георгія Беня є унікальним історичним свідченням про життя населення Криворіжжя в період німецької окупації 1941–1944 років. Народжений у Веселих Тернах, майбутній науковець, педагог і фронтовик залишив детальні розповіді про перші дні війни, окупаційний режим, повсякденне життя місцевих жителів та їхню боротьбу за виживання. Авторка статті: Олеся Тарабара

«...Решту було розстіляно у такий же спосіб...»:

Нацистські злочини на Криворіжжі крізь призму німецьких і радянських судово-слідчих документів. Автор статті: Дмитро Титаренко

Режим «Чорних дощок» на Криворіжжі

У тексті досліджується застосування режиму «чорних дощок» у Криворізькому районі під час Голодомору 1932–1933 років. Розглядаються масштаби репресій, методи покарання селянських господарств і колгоспів, а також наслідки цієї політики для населення регіону. Авторка статті: Наталя Романець

Скіф із Широкого (до 150-річчя з дня народження В. О. Біднова)

Василь Біднов (1874–1935) — уродженець містечка Широке на Криворіжжі, видатний український історик, дослідник Запорозької Січі, історик церкви, педагог і громадський діяч. Упродовж життя він присвятив себе вивченню української історії, розвитку національної освіти та діяльності «Просвіти», став професором Кам'янець-Подільського державного українського університету й Українського вільного університету в Празі. Наукова спадщина Василя Біднова зробила вагомий внесок у дослідження історії українського козацтва, православної церкви та національного відродження, а його праці й сьогодні залишаються важливим джерелом для української історичної науки. Автор статті: Андрій Чубенко

«...Решту було розстіляно у такий же спосіб...»:

Нацистські злочини на Криворіжжі крізь призму німецьких і радянських судово-слідчих документів. Автор статті: Дмитро Титаренко

Режим «Чорних дощок» на Криворіжжі

У тексті досліджується застосування режиму «чорних дощок» у Криворізькому районі під час Голодомору 1932–1933 років. Розглядаються масштаби репресій, методи покарання селянських господарств і колгоспів, а також наслідки цієї політики для населення регіону. Авторка статті: Наталя Романець

Скіф із Широкого (до 150-річчя з дня народження В. О. Біднова)

Василь Біднов (1874–1935) — уродженець містечка Широке на Криворіжжі, видатний український історик, дослідник Запорозької Січі, історик церкви, педагог і громадський діяч. Упродовж життя він присвятив себе вивченню української історії, розвитку національної освіти та діяльності «Просвіти», став професором Кам'янець-Подільського державного українського університету й Українського вільного університету в Празі. Наукова спадщина Василя Біднова зробила вагомий внесок у дослідження історії українського козацтва, православної церкви та національного відродження, а його праці й сьогодні залишаються важливим джерелом для української історичної науки. Автор статті: Андрій Чубенко

1/51

Нещодавно додані фото

1332 фото

Показати усі

1332 фото

Показати усі

15/55

Трагедія шурфу шахти №5 | Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту Хочу нагадати про львівський погром. Львівський погром — масові акції насильства щодо єврейського населення Львова, здійснені нацистськими окупантами та місцевими мешканцями (зокрема, ОУН). Погром відбувся в період з 30 червня по 2 липня 1941 року, коли німецькі підрозділи ввійшли до міста. Жертвами погрому стали за різними даними від кількох сотень до кількох тисяч євреїв. Українські натовпи вийшли на розправу проти євреїв. Вони роздягали й били єврейських жінок і чоловіків на вулицях Львова. Під час цієї акції українські погромники за підтримки німецької влади знищили у Львові близько 4000 євреїв. Потім, після ексів, ці ж люди вселилися до квартир убитих євреїв! Павда, львів'яни не люблять про це згадувати, бо не кошерно!