Кривий Ріг

Історія міста від заснування до сьогодення

Ми допоможемо пізнати вам наше місто з іншого, непізнаного боку. Тут ви знайдете рідкісні матеріали про життя міста та його мешканців

Перейти в навігатор

Керунок сарматської ідентичності: вивчення знака на сарматській стелі, знайденій у 1887 році біля залізничної станції Вечірній Кут (м. Кривий Ріг)

Дослідження сарматських тамг, знайдених на стелі біля станції Вечірній Кут у Кривому Розі, відкриває нові можливості для розуміння соціальної організації та політичних зв’язків сарматських племен на Криворіжжі. Авторка статті: Наталя Рябошапка

Від чумацького шляху до міської вулиці: історія вулиці Українська

Вулиця Українська є однією з найстаріших вулиць Кривого Рогу, історія якої бере початок ще від давніх чумацьких і поштових шляхів XVIII століття. Авторка статті: Анна Падалка

Археологічні об’єкти Криворіжжя на аерофото 1940-х рр.

Аерофотознімки відкривають нові можливості для дослідження археологічної спадщини Криворіжжя, дозволяючи відтворити розташування курганів і сакральних об’єктів, частина яких уже втрачена через діяльність людини. Автор: Олег Кірєєв

Сармати на Криворіжжі: історіографічний аспект

Сармати залишили помітний слід в історії Криворіжжя, перетворивши степові простори басейнів Інгульця та Саксагані на важливу частину свого культурного й господарського світу. Автор статті: Ігор Панафідін

Професор біології Василь Зверковський

Василь Зверковський — видатний український біолог, ґрунтознавець і фахівець із рекультивації земель, чий науковий шлях бере початок саме в Кривому Розі. Його життя стало прикладом відданого служіння науці, а внесок у розвиток екології, степового лісознавства та відновлення порушених земель назавжди залишив помітний слід у вітчизняній біологічній науці. Авторка статті: Вікторія Тротнер

Криворізький період в житті професора біології Світлани Клименко (Шайдарової)

Світлана Клименко — видатна українська науковиця, селекціонерка та інтродукторка плодових культур, чий внесок у розвиток ботанічної науки має міжнародне визнання. Її життєвий шлях тісно пов’язаний із Кривим Рогом, де минули дитячі роки та розпочалося формування любові до природи, що згодом переросло у справу всього життя. Авторка статті: Вікторія Тротнер

Сармати на Криворіжжі: історіографічний аспект

Сармати залишили помітний слід в історії Криворіжжя, перетворивши степові простори басейнів Інгульця та Саксагані на важливу частину свого культурного й господарського світу. Автор статті: Ігор Панафідін

Професор біології Василь Зверковський

Василь Зверковський — видатний український біолог, ґрунтознавець і фахівець із рекультивації земель, чий науковий шлях бере початок саме в Кривому Розі. Його життя стало прикладом відданого служіння науці, а внесок у розвиток екології, степового лісознавства та відновлення порушених земель назавжди залишив помітний слід у вітчизняній біологічній науці. Авторка статті: Вікторія Тротнер

Криворізький період в житті професора біології Світлани Клименко (Шайдарової)

Світлана Клименко — видатна українська науковиця, селекціонерка та інтродукторка плодових культур, чий внесок у розвиток ботанічної науки має міжнародне визнання. Її життєвий шлях тісно пов’язаний із Кривим Рогом, де минули дитячі роки та розпочалося формування любові до природи, що згодом переросло у справу всього життя. Авторка статті: Вікторія Тротнер

1/47

16/55

Трагедія шурфу шахти №5 | Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту Хочу нагадати про львівський погром. Львівський погром — масові акції насильства щодо єврейського населення Львова, здійснені нацистськими окупантами та місцевими мешканцями (зокрема, ОУН). Погром відбувся в період з 30 червня по 2 липня 1941 року, коли німецькі підрозділи ввійшли до міста. Жертвами погрому стали за різними даними від кількох сотень до кількох тисяч євреїв. Українські натовпи вийшли на розправу проти євреїв. Вони роздягали й били єврейських жінок і чоловіків на вулицях Львова. Під час цієї акції українські погромники за підтримки німецької влади знищили у Львові близько 4000 євреїв. Потім, після ексів, ці ж люди вселилися до квартир убитих євреїв! Павда, львів'яни не люблять про це згадувати, бо не кошерно!