Російсько-українська війна
У РФ родина Махна прожила всього рік, а потім переїхали на Дніпропетровщину — у селище Радушне, що неподалік Кривого Рогу.
В Радушному хлопець жив із мамою, сестрою, бабусею і дідусем. В дитинстві, як згадує сестра Анна, мріяв бути поліцейським і захищати людей. Вчився Рома у радушанській школі, закінчив 9 класів, згодом вступив у криворізьке професійно-технічне училище №45 став електриком. Поки навчався, завжди знаходив підробітки, щоб допомогти родині.
Після закінчення навчання в училищі працював спочатку на комунальному підприємстві “Кривбасводоканал” слюсарем, а потім — на Південному гірничо-збагачувальному комбінаті. Мама Романа померла у 2011 році, коли хлопцю було 18 років.
2017 року Роман пройшов службу в армії.
Після армії Роман зустрічався з дівчиною на ім'я Лілія, вони планували одружитись. Роман Махно мріяв купити спортивний мотоцикл, назбирав грошей. Але Анна — сестра не радила купувати небезпечний, на її думку, вид транспорту. На зібрані гроші Роман купив бабусі й дідусю нові меблі. Хлопець планував будувати кар'єру на ПівдГЗК, й у 2022 році вже був бригадиром.
У нього було багато обов'язків перед бабусею і дідусем, — говорить сестра Романа Анна. — Один чоловік на дві родини. Готував їсти, порав худобу, ремонтував. Відповідально і якісно працював. Все Радушне — його друзі.
30 березня 2022 року Роману прийшла повістка. Він пройшов медкомісію і став чекати дзвінка. 19 квітня його мобілізували в лави Збройних сил України. Служив радушанець у Чернігівські області у селищі Десна був артилеристом, помічником танкіста. 17 травня 2022 року загинув під час ракетного удару по військовій частині Десни. На момент загибелі Роману Махну було 29 років.
На початку вторгнення я евакуювалась в Польщу, — говорить сестра Романа Анна. — А за тиждень до його загибелі вирішила повернутись в Україну. Він дзвонив і говорив, що щось з ним станеться. 2 російські ракети влучили в казарму, у нього було обпечено 90% тіла. З його смертю в мене забрали душу. Моя донька, його улюблена племінниця, дуже сумує. Він був добрий, відповідальний, допомагав кумам, друзям, знайомим: як не грошима, так словом, або вчинком. Він — це моя душа. Такого брата, як у мене, не було ні в кого.
Романа Махна поховали поруч з його матір'ю на Рудашнеському кладовищі. 22 серпня 2022 року в старостинському територіальному окрузі №1 селища Радушне відкрили меморіальну дошку на честь Романа Петровича Махна.