Олександр Поль та Катерининська залізниця: передумови формування гірничо-металургійного комплексу Криворіжжя

Криворіжжя, нині визнаний індустріальний гігант, до другої половини ХІХ століття являло собою типовий аграрний регіон зі слаборозвиненою промисловістю. Засноване як поштова станція у 1775 році, село Кривий Ріг отримало статус містечка у 1860 році, проте його економічне значення залишалося мінімальним [1–3].

Основу господарства складали сільське господарство та дрібні кустарні промисли. Кардинальна трансформація цього регіону розпочалася з відкриттям та промисловим освоєнням унікальних покладів залізної руди.

Ключову роль у цьому процесі відіграв Олександр Миколайович Поль (1832–1890) – видатний український археолог, краєзнавець, підприємець і громадський діяч. Починаючи з 1866 року, Поль провів детальні геологічні дослідження Криворізького регіону, прагнучи довести промислову цінність місцевих руд [2]. Для підтвердження своїх висновків він запросив німецького гірничого інженера Л. Штріпельмана, який у 1873 році провів незалежну експертизу. Результатом цієї співпраці стало видання у Лейпцигу та Петербурзі фундаментальної праці «Южно-русские месторождения магнитных железных руд и железного блеска в Екатеринославской (Верхнеднепровского) и Херсонской губерниях», яка науково обґрунтувала багатство регіону [2].

Попри вагомі наукові докази, шлях до промислового видобутку виявився тернистим. Поль неодноразово звертався до уряду з пропозиціями щодо створення акціонерної компанії для експлуатації криворізьких руд, але не отримав підтримки [2]. Лише у 1880 році, не маючи змоги самостійно розгорнути масштабне виробництво через брак капіталу, він передав права на оренду земель новоствореній французькій компанії «Товариство залізних руд Кривого Рогу», ставши її великим акціонером [2].

Це залучення іноземного капіталу стало відправною точкою індустріалізації, однак для її успіху бракувало ключового елемента – ефективної транспортної інфраструктури.

Ідея з'єднання Криворізького залізорудного та Донецького кам'яновугільного басейнів витала в повітрі задовго до початку будівництва. Ще у 1862 році перший міністр шляхів сполучення Російської імперії Павло Петрович Мельников обґрунтував необхідність будівництва широтної магістралі, яка б поєднала ці два стратегічно важливі субрегіони.

Саме Поль, усвідомлюючи неможливість повноцінного промислового розвитку без транспортного сполучення, у 1870 році вперше звернувся з офіційним клопотанням до Уряду Росії: «Про будівництво залізниці, що могла б з'єднати кам'яновугільні копальні Донецького басейну з Криворізькими залізними рудами» [2].

Його ініціатива, підкріплена науковими даними та зростаючим інтересом промисловців, стала важливим каталізатором у прийнятті остаточного рішення.

Будівництво Катерининської залізниці, яка мала стати першою державною (казенною) широтною магістраллю на півдні імперії, розпочалося у 1881 році [1]. Темпи робіт вражають: попри складні інженерні завдання, будівництво першої черги тривало лише 34 місяці [4]. Урочисте відкриття постійного вантажного та пасажирського руху відбулося 18 травня 1884 року. Цього дня було введено в експлуатацію дві основні ділянки: Ясинувата – Синельникове та Казанка – Катеринослав, а також відкрито рух у напрямку Ясинувата – Гришине – Чаплине – Катеринослав – Долгінцеве – Долинська [1]. Важливою подією стало відкриття двоколійного залізнично-автомобільного мосту через Дніпро, який назавжди поєднав береги могутньої ріки [1].

Для Криворіжжя ключовим став запуск станції Довгинцеве (сучасний Кривий Ріг-Головний), яка виникла поблизу маєтку генерала Долгінцева. Спочатку це була лише невелика станція, але вже невдовзі вона перетворилася на потужний вузол, ставши головними воротами для криворізької руди [3].

Поруч зі станцією розгорнулося будівництво інфраструктури, необхідної для обслуговування зростаючих вантажопотоків. Розвиток інфраструктури Катерининської залізниці був справді масштабним. Для забезпечення руху на початку 1880-х років розпочалося будівництво паровозних депо. Основними депо на лінії стали Катеринослав (Дніпро-Головний), Гришине (Покровськ) та Кривий Ріг (Кривий Ріг-Головний).

Крім того, було збудовано оборотні депо в Авдіївці, Улянівці, Божедарівці та резервне в Запоріжжі-Кам'янському. Загальна кількість стійл у депо залізниці сягала 48, що свідчить про значний парк локомотивів [5].

Особливу увагу приділяли водопостачанню паровозів. На станціях зводилися водонапірні будівлі. Наприклад, у Гришиному спорудили триповерхову чотирикутну водонапірну вежу з місцевого пісковика, розраховану на два баки. Для подачі води до вежі використовували парові насоси у спеціальних водопідйомних будівлях. У 1896 році до станції проклали 10-кілометровий водогін, а в 1909 році було подано заявку на створення опріснювальної установки для пом'якшення води за допомогою вапна, що свідчить про технічне новаторство [5].

Станом на 1884 рік колійний розвиток станції Гришине включав 19 колій, і згодом їх кількість подвоїлася [5]. На момент відкриття на залізницю передали 79 паровозів, 100 пасажирських і багажних вагонів, 1,5 тисячі критих і відкритих товарних вагонів [5].

Таким чином, діяльність Олександра Поля стала фундаментом, на якому згодом постала Катерининська залізниця, а сама магістраль перетворила Криворіжжя на ключовий осередок гірничодобувної промисловості, забезпечивши логістичну основу для його подальшого зростання.

Література

1. Катерининська залізниця. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Катерининська_залізниця (дата звернення: 13.03.2026).

2. Поль Олександр Миколайович. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Поль_Олександр_Миколайович (дата звернення: 13.03.2026).

3. Історія Довгинцівського району Кривого Рогу. History.1kr.ua. URL: https://history.1kr.ua/publication/695 (дата звернення: 13.03.2026).

4. 1884–1909. XXV. Екатерининская железная дорога. Електронна бібліотека «Краєзнавча» Дніпропетровської обласної наукової бібліотеки. URL: https://www.libr.dp.ua/?do=fullkr&book=804 (дата звернення: 13.03.2026).

5. Інфраструктура станцій Катерининської залізниці, 1884–1917. Рудниково-Лозівська залізниця. URL: https://pabel92.wixsite.com/rud-lozivska/single-post/інфраструктура-станцій-катерининської-залізниці-1884-1917 (дата звернення: 13.03.2026).

Джерело: Кафедра історії Криворізького державного педагогічного університету. Ярослав Панченко, учень 10 «Є» класу, Криворізький ліцей № 35 «Імпульс» КМР. КРИВОРІЖЖЯ: ПОГЛЯД У МИНУЛЕ... ХІІ Історико-краєзнавчі читання (Кривий Ріг, 23 квітня 2026 рік)