Історія встановлення скульптурної композиції «Вчителько моя»

У першій чверті ХХІ ст. пам’ятники вчительці з’явилися в різних населених пунктах України: м. Харків (2002 р.), м. Рівне (2003 р.), м. Кривий Ріг (2005 р.), м. Житомир (2006 р.), с. Колочава (2009 р.), м. Івано-Франківськ (2018 р.) тощо. Локація прив’язувалася до закладу освіти або культури: об’єкт встановлювали неподалік або на території школи, ліцею, університету, музею.

Актуальність обраної теми зумовлена невідомими широкому колу дослідників подіями, пов’язаними зі встановленням та відкриттям скульптурної композиції перед головним корпусом Криворізького державного педагогічного університету (далі – КДПУ).

Метою нашого дослідження стало з’ясування дати, причини встановлення, змісту образу, імені автора проєкту та виконавця, замовника й подальшого балансоутримувача скульптурної композиції «Вчителько моя».

Джерельною базою були обрані матеріали фондів міського історико-краєзнавчого музею, Криворізького міського архіву, публікації у періодичних виданнях.

Так склалося історично, що більшість учителів – жінки. Тому увічнення пам’яті про «подвижника, новатора, вихователя і володаря дитячих сердець» знайшло своє втілення в образі жінки [6].

Урочистому відкриттю скульптурної композиції «Вчителько моя» передували події, проведення яких вимагав затверджений відповідним рішенням міської ради (від 26.12.2001 № 776) порядок щодо встановлення меморіальних дощок, пам’ятників у Кривому Розі [2, арк. 80].

Міська архітектурно-містобудівна рада, засідання якої відбулося 2 червня 2005 р., погодила принципові рішення щодо об’єкта (скульптурної композиції «Вчителько моя») за умови розроблення проєкту комплексного благоустрою та озеленення прилеглої території в ув’язці з існуючим благоустроєм. Посаду начальника управління та заступника голови міської архітектурно-містобудівної ради тоді обіймав В. Терещенко, секретаря ради – Н. Гургурова. Виписку з протоколу було оформлено пізніше, через три тижні, 23 червня [2, арк. 84].

Ректор КДПУ, професор В. Буряк, звернувся з клопотанням (лист від 8 серпня 2005 р. № 17-251) щодо встановлення скульптурної композиції у зв’язку з 75-річчям закладу до голови комісії зі встановлення меморіальних дошок, пам’ятників у м. Кривому Розі, заступника міського голови Г. Гончарука. У своєму листі він інформував про автора проєкту (викладача кафедри образотворчого мистецтва художньо-графічного факультету О. Фурмана), замовника та подальшого балансоутримувача (КДПУ). Також повідомляв, що «матеріали з розташування об’єкта та його загальний вигляд додаються» [2, арк. 83].

У документі «Ескіз розміщення скульптурної композиції «Вчителько моя» за адресою: проспект Гагаріна, 54» (аркуш паперу формату А4) у два ряди були надруковані три кольорові зображення об’єкта: фасадне, бічне та безпосередньо самої скульптурної композиції. Під кольоровими зображеннями розмістили інформацію щодо замовника проєкту (Криворізький державний педагогічний інститут) та виконавця (художньо-графічний факультет) [2, арк. 88]. У даному випадку інформація у вищеназваному документі про виконавця (художньо-графічний факультет) фактично викреслила ім’я О. Фурмана як автора проєкту та виконавця скульптурної композиції, тобто скульптора, який виготовив і модель, і пам’ятник.

Заступник начальника управління освіти і науки виконкому Криворізької міської ради (далі – КМР) Дніпропетровської області В. Дубінецький підтримав клопотання КДПУ, про що було зазначено у відповідному листі від 15 серпня 2005 р. № 1385 [2, арк. 82].

На засіданні міської комісії зі встановлення меморіальних дошок, пам’ятників у місті Кривому Розі, що проводилося 15 серпня 2005 р. у виконкомі міської ради [2, арк. 85], розглядалися два питання, одне з яких стосувалося встановлення скульптурної композиції «Вчителько моя» перед головним корпусом КДПУ [2, арк. 85–87]. Вищезгаданий заступник начальника управління освіти і науки виконкому КМР Дніпропетровської області В. Дубінецький, головний спеціаліст управління містобудування і архітектури, головний художник міста В. Романченко та декан художньо-графічного факультету КДПУ В. Томашевський брали участь у заході як запрошені. Після обміну думками вони підтримали пропозицію КДПУ [2, арк. 87].

За рішенням виконкому КМР «Про встановлення скульптурної композиції «Вчителько моя»» від 14.09.2005 р. № 610 керівництво КДПУ здійснило виготовлення та встановлення об’єкта за рахунок власних коштів і прийняло його на свій баланс. Документ був підписаний за міського голову секретарем міської ради – першим заступником міського голови В. Задорожним [2, арк. 80].

У 2005 р. День працівників освіти припадав на 2 жовтня [4], першу неділю жовтня, відповідно до Указу Президента № 513/94 від 11 вересня 1994 р. [7].

Напередодні Дня працівника освіти, 30 вересня 2005 р., у п’ятницю, криворізькі педагоги, керівники шкіл та позашкільних закладів, училищ, технікумів, вищих навчальних закладів були урочисто вшановані у Палаці молоді та студентів [4].

Традиційно день заснування КДПУ святкують наприкінці вересня або на початку жовтня. Це пов’язано з 1 жовтня 1930 р. — першим днем занять в Інституті професійної освіти (нині – КДПУ), прийом до якого оголосили за два тижні до цього, у середині вересня 1930 р. [1].

Урочистості з нагоди 75-річчя КДПУ відбулися також напередодні Дня працівника освіти, 30 вересня 2005 р. За словами ректора КДПУ, професора В. Буряка, пам’ятник відкрили першій учительці «на знак поваги та пошани до людини, дорогої для кожного», у якій «втілилося все найкраще, що в нас є, – знання, світогляд, почуття і душевне світло». Після зняття білосніжного покривала зі скульптури зведений хор музично-педагогічного факультету та школярів СШ № 26 (нині – Криворізька гімназія № 26 КМР) заспівали пісню про вчительку [6]. На ювілей закладу також завітав тодішній міський голова Ю. Любоненко. Він зазначив «велику роль просвітництва» та оголосив про надання кількох квартир викладачам університету «як подарунок міста кузні педагогів» [5].

Новий об’єкт культурної спадщини міста став символом усього колективу викладачів і студентів вищого педагогічного закладу Кривого Рогу та неодноразово використовувався в різних проєктах КДПУ.

Під час монтажу пам’ятника допомагали студенти художньо-графічного факультету Роман Панасенко та Олександр Сайфутдінов. Яна Труханова, журналістка міської газети, яка була на відкритті скульптурної композиції «Вчителько моя», зробила такий опис твору Олександра Фурмана, викладача художньо-графічного факультету та автора-виконавця: «В єдиному пориві стоїть прекрасна жінка... тримає у руках, ніби птаха з білими крилами, книжку, а біля її ніг проростає колосом освіти зернятко знань» [6].

За спогадами О. Фурмана, у 2005 р. адміністрація КДПУ вирішила встановити пам’ятник учительці та звернулася до нього. Скульптор погодився, виконав проєкт, виліпив пам’ятник. Проєкт і пам’ятник відрізняються. Книга, яку тримає вчителька, мала значний розмір у проєкті Фурмана та була подібна до великого білого птаха з розкритими крилами, наче готового до польоту. Шия вчительки була довшою. Перша книга біля ніг учительки утворювала гострий кут, нагадувала плуг, що виходить із землі [3].

На нашу думку, скульптурна композиція «Вчителько моя» за своєю сутністю зображує і вчительку, вчорашню випускницю, і альма-матер, яка завжди зустрічає своїх дітей – студентів. Двометрова скульптура встановлена на півметровому постаменті. Скульптура, виготовлена з бетону, пофарбованого акриловою фарбою білого кольору, зображує на повний зріст молоду витончену жінку. Жінка вдягнена у довгу сукню з короткими рукавами та палантином, кінці якого розвіваються за спиною. Вона має коротке пряме густе волосся. У неї європейські риси обличчя, довга шия, струнка фігура.

Учителька застигла в русі: правою ногою зробила крок уперед, на ліву спирається. У своїх руках, витягнутих уперед та зігнутих у ліктях, тримає розгорнуту посередині велику книгу. Книга, як джерело знань, нагадує про постійний навчальний процес: «Вік живи — вік навчайся». До того ж книга зі словами «Veritas, Creatio, Libertas», що українською означає «Істина, Творчість, Свобода», є елементом символіки КДПУ, але на сторінках книги скульптурної композиції девіз закладу відсутній. З іншого ракурсу книга подібна до птаха, який готовий до польоту, тобто до учня чи студента-випускника, готового до подальшого навчання у дорослому житті.

Попереду правої ноги молодої жінки, від носка до коліна, зображено український прадавній символ – дерево життя, який автор виконав у вигляді розгорнутих книг, що проростають. Постамент прямокутної форми зроблено з бетону, облицьовано плиткою брунькового кольору. Він складається з блоків: центрального (подіуму) та двох бічних (сходинок). Позаду скульптури знаходиться імітована вхідна арка до навчального закладу – храму знань, на поріг якого вийшла вчителька.

У ході дослідження були виявлені точна дата (30 вересня 2005 р.), причина встановлення (до 75-річчя КДПУ від дати першого дня занять у закладі – 1 жовтня 1930 р.), ім’я автора і виконавця пам’ятника освітянам (скульптор Олександр Фурман). До прийняття рішення виконкомом міської ради щодо встановлення скульптурної композиції відповідні структури оформлювали необхідні документи та проводили засідання. За рахунок власних коштів КДПУ здійснювалися фінансування, виготовлення й встановлення вищезазначеного об’єкта культурної спадщини Кривого Рогу, балансоутримувачем якого став також вищезазначений заклад. Завдяки консультації О. Фурмана вдалося зробити змістовний опис образу скульптурної композиції «Вчителько моя» (на порозі храму знань стоїть учителька з книгою-птахом у руках, біля її ніг росте дерево життя у вигляді розгорнутих книг).

ЛІТЕРАТУРА

1. Мельник О. О., Балабанов С. В. Історична енциклопедія Криворіжжя. Кривий Ріг, 2007. Т. 1. С. 376.

2. Рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради «Про встановлення скульптурної композиції «Вчителько моя»» від 14.09.2005 № 610.

3. Спогади Фурмана О. від 28.02.2025 р. Машинопис. КЗК «Міський історико-краєзнавчий музей» КМР. Б/н.

4. Ткачук В. 2 жовтня – День працівників освіти. Посіяні вчителями зерна знань проростають в їхніх учнях... Червоний гірник. 2005. № 151 (1 жовтня). С. 2.

5. Труханова Я. Розумне, добре, вічне. Червоний гірник. 2005. № 152 (4 жовтня). С. 2.

6. Труханова Я. Учителька перша моя. Червоний гірник. 2005. № 151 (1 жовтня). С. 1.

7. Шкода М. Н. Традиції і свята українського народу. Донецьк, 2008. С. 294.

Джерело: Марія НІКИТЕНКО, старший науковий співробітник; КЗК «Міський історико-краєзнавчий музей» КМР КРИВОРІЖЖЯ: ПОГЛЯД У МИНУЛЕ... ХІ-ті Історико-краєзнавчі читання ТОМ 2: до 95-ти річчя КДПУ (Кривий Ріг, 24 квітня 2025 рік)