Кривий Ріг

Історія міста від заснування до сьогодення

Ми допоможемо пізнати вам наше місто з іншого, непізнаного боку. Тут ви знайдете рідкісні матеріали про життя міста та його мешканців

Перейти в навігатор

Що відомо про селище Широке на Криворіжжі: довідка

Селище Широке — один із найстаріших населених пунктів історичного Криворіжжя, історія якого сягає козацької доби. Воно виникло як запорозький зимівник, пережило епоху військових поселень Російської імперії, революції, Голодомор, нацистську окупацію та післявоєнну відбудову. Що відомо про Широке та його місце в історії Криворіжжя — на history.1kr.ua

Криворізька газетна періодика 1920–1930-х рр. (з фондів Книжкової палати України)

Дослідження присвячене криворізькій газетній періодиці 1920–1930-х років, що зберігається у фондах Книжкової палати України, та її значенню як цінного джерела з історії міста й Кривбасу. Авторка статті: Лариса Дояр

Спогади криворізького науковця Георгія Беня про Архангело-Михайлівський храм у Веселих Тернах

Спогади Георгія Беня про Веселі Терни зберегли унікальні свідчення про повсякденне життя громади, історію Архангело-Михайлівської церкви та зміни, що відбувалися в селі у 1920–1930-х роках. Авторка статті: Олеся Тарабара.

Спроба розшифрування трьох сарматських тамг зі стели, знайденої у Кривому Розі у 1887 році

У статті запропоновано гіпотези щодо значення сарматських тамг зі стели, знайденої біля Вечірнього Кута, та їхнього можливого зв’язку з історією, культурними контактами й символікою давнього Криворіжжя. Автор статті: Ігор Панафідін

Спроба розтлумачення зооморфного знаку, знайденого на стелі біля залізничної станції Вечірній Кут у 1887 році, як джерела для вивчення соціальної, символічної та територіальної організації сарматських племен

Дослідження сарматської стели з Вечірнього Кута аналізує зооморфний знак як можливу тамгу — символ родової, соціальної та територіальної ідентичності сарматських племен Криворіжжя. Авторка статті: Валерія Солодка

Випускник Криворізької школи –визначний український біохімік та нейрохімік проф. В. О. Березін

Володимир Березін — видатний український біохімік, нейрохімік і нейрофізіолог, випускник криворізької школи № 95, який зробив вагомий внесок у розвиток нейробіології як в Україні, так і за її межами. Авторка статті: Марина Тротнер

Спроба розшифрування трьох сарматських тамг зі стели, знайденої у Кривому Розі у 1887 році

У статті запропоновано гіпотези щодо значення сарматських тамг зі стели, знайденої біля Вечірнього Кута, та їхнього можливого зв’язку з історією, культурними контактами й символікою давнього Криворіжжя. Автор статті: Ігор Панафідін

Спроба розтлумачення зооморфного знаку, знайденого на стелі біля залізничної станції Вечірній Кут у 1887 році, як джерела для вивчення соціальної, символічної та територіальної організації сарматських племен

Дослідження сарматської стели з Вечірнього Кута аналізує зооморфний знак як можливу тамгу — символ родової, соціальної та територіальної ідентичності сарматських племен Криворіжжя. Авторка статті: Валерія Солодка

Випускник Криворізької школи –визначний український біохімік та нейрохімік проф. В. О. Березін

Володимир Березін — видатний український біохімік, нейрохімік і нейрофізіолог, випускник криворізької школи № 95, який зробив вагомий внесок у розвиток нейробіології як в Україні, так і за її межами. Авторка статті: Марина Тротнер

1/48

50/55

Трагедія шурфу шахти №5 | Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту Хочу нагадати про львівський погром. Львівський погром — масові акції насильства щодо єврейського населення Львова, здійснені нацистськими окупантами та місцевими мешканцями (зокрема, ОУН). Погром відбувся в період з 30 червня по 2 липня 1941 року, коли німецькі підрозділи ввійшли до міста. Жертвами погрому стали за різними даними від кількох сотень до кількох тисяч євреїв. Українські натовпи вийшли на розправу проти євреїв. Вони роздягали й били єврейських жінок і чоловіків на вулицях Львова. Під час цієї акції українські погромники за підтримки німецької влади знищили у Львові близько 4000 євреїв. Потім, після ексів, ці ж люди вселилися до квартир убитих євреїв! Павда, львів'яни не люблять про це згадувати, бо не кошерно!