З перших днів став на захист держави: на Херсонщині загинув ветеран АТО Андрій Логвінов

Біографія

Андрій народився 31 серпня 1990 року у Кіровоградській області. Сім'я до Кривого Рогу переїхала у 2006 році, проживала у Саксаганському районі. Закінчив 11 класів Криворізької спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 74.

У 2016 році закінчив Криворізький професійний гірничо-металургійний ліцей та здобув професії: прохідник, електрослюсар (слюсар) з ремонту устаткування, виконання стропальних робіт. Згодом працював охоронцем у приватному агентстві, потім – агломератником у «АрселорМітталСтіл». Вищу освіту здобув у Криворізькому економічному інституті Київського Національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, вчився на юридичному факультеті. У вільний час займався спортом.

Служба

Мобілізований у Збройні Сили України на військову службу за контрактом у жовтні 2016 року. Андрій проходив військову службу на посаді старшого механіка-водія-електрика зенітного ракетно-артилерійського взводу зенітної ракетно-артилерійського батареї зенітного ракетно-артилерійського девізіону за військово-обліковою спеціальністю «старший механік-водій-електрик зенітних гарматно-ракетних комплексів» військової частини А0666 до вересня 2021 року,  яка брала участь в ООС на території Донецької та Луганської областей. 

У 2016 році з жовтня пішов служити у 28-му окрему механізовану бригаду. Був старшим механіком-водієм-електриком зенітного ракетно-артилерійського взводу. Брав участь у боях на території проведення Антитерористичної операції та Операції об'єднаних сил. 

З початком повномасштабного вторгнення сам пішов до військкомату та був мобілізований до 1-ї окремої бригади спеціального призначення імені Івана Богуна. Був на посаді старшого стрільця та виконував обов’язки командира відділення. 

Андрій — найкращий син на світі, моя копія, але розумніша, мудріша й добріша за мене. Коли він був маленьким, я його виховувала, а коли він виріс, він виховував мене. Мій син був неймовірно енергійним, життєрадісним, умів підбадьорити інших і впоратися зі складними ситуаціями. Був світлою і доброю людиною. Був начитаний, мав високі знання у військовій справі і з задоволенням ділився своїм досвідом з побратимами, – говорить Тетяна Богданова, мама загиблого військовослужбовця.

Загибель

Андрій Логвінов загинув 30 червня 2022 року при штурмі села Іванівка Бериславського району Херсонської області. Дотепер побратими Андрія згадують про нього і пишуть його матері історії з військового життя. 

Поховали Андрія на Алеї Слави Центрального кладовища у Кривому Розі. У захисника залишились мама і сестра. Андрій Логвінов має нагороди: нагрудний знак «Знак пошани» від Міністерства Оборони України, нагрудний знак «За Україну і її волю», нагрудний знак «25 років військам протиповітряної оборони сухопутних військ Збройних Сил України», орден «За мужність» III ступеню (посмертно).