Російсько-українська війна
Після технікуму вступив на заочне відділення Криворізького Національного Університету. У 2010 році під час навчання працював електрослюсарем по ремонту обладнання на шахті "Тернівська". У 2011 році пройшов строкову службу в армії, отримав звання старшого солдата.
Робота
У 2016 році Сергій закінчив університет. У 2019 році став працювати електрослюсарем на дільниці Північного Гірничозбагачувального комбінату. Згодом Сергія підвищили до електрика дільниці, ним він бувдо жовтня 2022 року.
Служба
13 жовтня 2022 року Сергій Чуєнко добровільно вступив у лави Збройних Сил України. Воював у складі десантно-штурмових військ. Виконував обов'язок на східному напрямку фронту. Сергій служив у складі 81 бригади, був стрільцем, мав звання молодшого сержанта.
20 грудня 2022 року захисник загинув у Білогорівці Сєвєродонецького району Луганської області.
31 грудня 2022 року його поховали у Тернівському районі на Краматорівському кладовищі. У Сергія залишились батьки, молодший брат і дівчина.
Про Сергія
Він мріяв мандрувати, планував одружитись зі своєю коханою — Іриною, — каже мама загиблого Олена. — Він умів робити все із задоволенням і якісно. Він — частинка мого серця, мій старший син, наш жаданий первісток. Наш герой. Наша гордість. Його посмішки дуже не вистачає. Сергій хотів бути схожим на батька, любив майструвати, у нього завжди купа інструментів. Мріяв про машину і купив її, привів до ладу. Багато читав, любив фантастику. Я йому казала, що він чудовий спеціаліст, але цілком цивільна людина, що йому буде важко у війську. Він відповідав: "Хто, якщо не я?".
Сергій Чуєнко має нагороду "За заслуги перед містом" III ступеню.