Кривий Ріг

Історія міста від заснування до сьогодення

Ми допоможемо пізнати вам наше місто з іншого, непізнаного боку. Тут ви знайдете рідкісні матеріали про життя міста та його мешканців

Перейти в навігатор

Рудовантажна станція Мудрьона: відповіді на нові виклики часу на межі 1950–1960-х років

Стаття присвячена історії залізничної станції Мудрьона наприкінці 1950-х – на початку 1960-х років як одного з головних рудовантажних вузлів Кривбасу. На основі матеріалів місцевої преси висвітлено модернізацію станції, електрифікацію, впровадження нових технологій, організацію праці та взаємодію із гірничими підприємствами. Автор статті: Дробот А. О.

Спогади жителів смт Софіївки як джерело вивчення історії рідного краю

Стаття присвячена спогадам мешканців Софіївки про життя під час Другої світової війни, що зберігаються у фондах місцевого історико-краєзнавчого музею. Автор статті: Дутка А. В.

Культура Криворіжжя в лещатах більшовицької ідеології (1920–1925 рр.)

Стаття присвячена процесу ідеологізації культурного життя Криворіжжя у 1920-х роках. На основі архівних документів і тогочасної преси автор показує, як радянська влада підпорядковувала театри, клуби, освітні установи та мистецькі колективи завданням комуністичної пропаганди. Автор статті: Мельник О. О.

Криворіжжя на регіональних мапах 1920-х рр.

Стаття присвячена рідкісним картографічним джерелам 1920-х років, що відображають адміністративно-територіальний розвиток Криворіжжя. На основі мап 1922, 1923, 1927 і 1928 років авторка аналізує населення, площу, межі, промисловість та залізничну інфраструктуру Криворізького повіту й округу. Авторка статті: Лариса Дояр

Печеніги на Криворіжжі: історіографічний аспект

Стаття присвячена перебуванню печенігів на території Криворіжжя у IX–XI століттях. На основі писемних джерел, історичних досліджень та археологічних знахідок автор доводить, що межиріччя Інгульця й Саксагані входило до ареалу кочування печенізького племені Йавдієртим. Автор статті: Ігор Панафідін

Монголо-татари на Криворіжжі: історіографічний аспект

Стаття присвячена перебуванню монголо-татар на території Криворіжжя у ХІІІ–XIV століттях. На основі писемних свідчень, історичних досліджень та археологічних знахідок автор обґрунтовує, що край входив до ареалу кочів’їв Золотої Орди та був важливим транзитним регіоном на торговельних шляхах. Автор статті: Ігор Панафідін

Криворіжжя на регіональних мапах 1920-х рр.

Стаття присвячена рідкісним картографічним джерелам 1920-х років, що відображають адміністративно-територіальний розвиток Криворіжжя. На основі мап 1922, 1923, 1927 і 1928 років авторка аналізує населення, площу, межі, промисловість та залізничну інфраструктуру Криворізького повіту й округу. Авторка статті: Лариса Дояр

Печеніги на Криворіжжі: історіографічний аспект

Стаття присвячена перебуванню печенігів на території Криворіжжя у IX–XI століттях. На основі писемних джерел, історичних досліджень та археологічних знахідок автор доводить, що межиріччя Інгульця й Саксагані входило до ареалу кочування печенізького племені Йавдієртим. Автор статті: Ігор Панафідін

Монголо-татари на Криворіжжі: історіографічний аспект

Стаття присвячена перебуванню монголо-татар на території Криворіжжя у ХІІІ–XIV століттях. На основі писемних свідчень, історичних досліджень та археологічних знахідок автор обґрунтовує, що край входив до ареалу кочів’їв Золотої Орди та був важливим транзитним регіоном на торговельних шляхах. Автор статті: Ігор Панафідін

2/54

1/55

Трагедія шурфу шахти №5 | Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту Хочу нагадати про львівський погром. Львівський погром — масові акції насильства щодо єврейського населення Львова, здійснені нацистськими окупантами та місцевими мешканцями (зокрема, ОУН). Погром відбувся в період з 30 червня по 2 липня 1941 року, коли німецькі підрозділи ввійшли до міста. Жертвами погрому стали за різними даними від кількох сотень до кількох тисяч євреїв. Українські натовпи вийшли на розправу проти євреїв. Вони роздягали й били єврейських жінок і чоловіків на вулицях Львова. Під час цієї акції українські погромники за підтримки німецької влади знищили у Львові близько 4000 євреїв. Потім, після ексів, ці ж люди вселилися до квартир убитих євреїв! Павда, львів'яни не люблять про це згадувати, бо не кошерно!