Кривий Ріг

Історія міста від заснування до сьогодення

Ми допоможемо пізнати вам наше місто з іншого, непізнаного боку. Тут ви знайдете рідкісні матеріали про життя міста та його мешканців

Перейти в навігатор

Останні статті

228 статей

Показати усі
1775 1920-ті 1925 1930-ті 1932 1933 1937 1940-ві 1941 1976 2013 2014 євреї єврейська община Євромайдан інститути історія Криворізького району історики історична енциклопедія Апостолове Бизов вбивства євреїв волинки Володимир Бизов гірничий технікум голод Голодомор Голодомор 1921-1923 Голодомор 1932-33 років Голодомор 1946-1947 голодомор у Кривому Розі голодомори Голокост День Гідності та Свободи друга світова війна залізна дорога залізна лихоманка залізорудні копальні КГРІ КНУ колгоспи колективізація корисні копалини Криворізький євромайдан Криворізький гірничий технікум Криворізький національний університет Криворізький педагогічний інститут Криворізький район Криворізький технічний університет КТУ Лозуватка Наталя Романець науковці Недайвода Павло Шевченко пам'ятник Бизову педагогічний інститут Покровський район політики протести Радушне Революція гідності ректори КНУ руда селянські повстання Суха Балка університети Шевченко Широке

228 статей

Показати усі

Голодомори на Дніпропетровщині: спогади свідків й оцінки істориків

Голодомор – це геноцид українців, вчинений тоталітарним комуністичним режимом у 1932–1933 роках. Спланована конфіскація врожаю зернових та інших продуктів у селян призвела до мільйонів смертей. Згадуємо про ці часи зі свідками голодоморів на Дніпропетровщині

Широке, Радушне, Лозуватка: історія Криворізького району

Криворізький район, як і власне Кривий Ріг, цікавив людей передусім залізом. Територію Криворіжжя активно почали заселяти у XVII столітті, тоді тут вперше виникли зимівники, хутори та інші невеликі поселення

Євромайдан у Кривому Розі: спогади до Дня Гідності та Свободи

«Студенти за європейську інтеграцію», «Кривий Ріг - за європейський вибір», «Зека - геть»: так звучав Кривий Ріг 29 листопада 2013 року. До цього у місті пройшло ще декілька мітингів

Вони вбили всіх євреїв у моєму рідному селі, — сторічна жителька Кривого Рогу про Голокост

У листопаді 2022 року Любові Мойсеївні Петуховій виповнюється 100 років. Жінка родом із Вінничини, проте вже декілька десятків років живе у Кривому Розі, де працювала більшу частину життя

Володимир Бизов: кому встановлено пам'ятник біля КНУ?

У Кривому Розі є вулиця, яка названа на честь Володимира Бизова (до декомунізації - Якіра). Зараз тут — відділення УкрПошти, школа, а також пам’ятник самому Володимиру Бизову. Ким була ця людина?

Павло Шевченко

Я переконаний, своїм духовним світлом він засвідчив своє безсмертя, – життя його триває й далі в його добрих справах. викладач КДПУ Микола Дудніков про Павла Шевченка

Вони вбили всіх євреїв у моєму рідному селі, — сторічна жителька Кривого Рогу про Голокост

У листопаді 2022 року Любові Мойсеївні Петуховій виповнюється 100 років. Жінка родом із Вінничини, проте вже декілька десятків років живе у Кривому Розі, де працювала більшу частину життя

Володимир Бизов: кому встановлено пам'ятник біля КНУ?

У Кривому Розі є вулиця, яка названа на честь Володимира Бизова (до декомунізації - Якіра). Зараз тут — відділення УкрПошти, школа, а також пам’ятник самому Володимиру Бизову. Ким була ця людина?

Павло Шевченко

Я переконаний, своїм духовним світлом він засвідчив своє безсмертя, – життя його триває й далі в його добрих справах. викладач КДПУ Микола Дудніков про Павла Шевченка

26/38

1/41

Трагедія шурфу шахти №5 | Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту Хочу нагадати про львівський погром. Львівський погром — масові акції насильства щодо єврейського населення Львова, здійснені нацистськими окупантами та місцевими мешканцями (зокрема, ОУН). Погром відбувся в період з 30 червня по 2 липня 1941 року, коли німецькі підрозділи ввійшли до міста. Жертвами погрому стали за різними даними від кількох сотень до кількох тисяч євреїв. Українські натовпи вийшли на розправу проти євреїв. Вони роздягали й били єврейських жінок і чоловіків на вулицях Львова. Під час цієї акції українські погромники за підтримки німецької влади знищили у Львові близько 4000 євреїв. Потім, після ексів, ці ж люди вселилися до квартир убитих євреїв! Павда, львів'яни не люблять про це згадувати, бо не кошерно!