Статті про Кривий Ріг
Роль історика на війні Росії проти України обговорили у Кривому Розі
30-10-2024 07:10
Марія ПунтусУ п'ятницю 25 жовтня у приміщенні Науково-дослідного гірничорудного інституту Криворізького національного університету відбувся круглий стіл за участі місцевих істориків та краєзнавців.
Вони обговорювали роль історика під час сучасної війни Росії проти України. На history.1kr.ua — головне із виступів Віталія Стецкевича, Вадима Яшина, Романа Шляхтича, Андрія...
17-10-2024 10:10
Валерия БаланГданцівський чавуноливарний завод: довідка
Спершу Гданцівський завод був призначений виключно для виплавки чавуну. Що ще про нього відомо в контексті історії Кривого Рогу — на history.1kr.ua
13-09-2024 10:09
Валерия БаланХто така Анастасія Рак: довідка
Анастасія Рак — українська художниця, яка кілька десятків років прожила в Кривому Розі, відома роботами в стилі примітивізму, а також живописом на склі. Що ще про неї відомо в контексті історії Кривого Рогу — на history.1kr.ua
Хто такий Григорій Гутовський: довідка
26-08-2024 10:08
Валерия БаланГригорій Гутовський був головою Криворізької міської ради в період із 1979 до 1992 року. Що ще про нього відомо в контексті історії Кривого Рогу — на history.1kr.ua
Григорій Іванович Гутовський народився 8 січня 1930 року в Донецькій області, помер 14 січня 1993 року в Кривому Розі. Закінчив Криворізький педагогічний інститут (1962),...
31-07-2024 16:07
Марія ПунтусЩо було не так із площею Визволення в Кривому Розі: пояснення нових топонімів
Масове перейменування топонімів — не нове явище для Кривого Рогу. Протягом ХХ та ХХІ століття місто пережило декілька хвиль перейменувань. У Кривому Розі 26 липня 2024 року в рамках закону про деколонізацію нові назви отримали вулиця Співдружності, сквер «Чебурашка», площа Визволення та ще 132 топоніми. У Дніпропетровській області позбавились загалом ще 292 назв, пов’язаних із радянщиною або російською імперською політикою.
14-05-2024 13:05
Володимир КошматийБезбожне Криворіжжя: як більшовики намагались забрати в містян віру
Комуністи будували атеїстичну державу на крові. Більшість церковних служителів репресували, церкви закривали й руйнували. На Великдень палили «опудала» священників, дітей було бажано не називати «церковними» іменами, тож імен Віра, Надія, Любов і Софія майже не було, натомість на «червоних хрестинах» дівчата отримували імена Даздраперма («Да здравствует Первое мая!»), Ізаіда («Иди за Ильичём, детка»). У 1934 році в Кривому Розі офіційно не залишилось церков — їх знесли, закрили або перетворили на навчальні заклади.