Кривий Ріг

Історія міста від заснування до сьогодення

Ми допоможемо пізнати вам наше місто з іншого, непізнаного боку. Тут ви знайдете рідкісні матеріали про життя міста та його мешканців

Перейти в навігатор

Кривий Ріг у долі Едуарда Ханка (до 85-річчя композитора)

Едуард Ханок — відомий білоруський композитор, який у 1967–1971 роках працював старшим викладачем Криворізького державного педагогічного інституту. Саме в Кривому Розі він створив свої перші популярні пісні, написав музику до вистави «Криворізькі Архімеди», а також розпочав творчий шлях, що згодом приніс йому всесоюзне визнання завдяки хітам «Зима» та «Верба». Автор статті: Андрій Чубенко

Журнал «Кривбас» в рубриках та іменах (1931–1933 рр.)

Журнал «Кривбас» — перший літературно-художній щомісячник Криворіжжя, що виходив у 1931–1933 роках. Видання об'єднувало місцевих письменників, поетів, журналістів і художників, публікувало прозу, поезію, драматургію, літературну критику та матеріали про життя індустріального Кривбасу. Авторка статті: Лариса Дояр

Verlustliste як історичне джерело про перебування військовополонених австро-угорської армії на території Криворіжжя

У статті досліджено перебування військовополонених австро-угорської армії на Криворіжжі в роки Першої світової війни на основі австро-угорських Verlustliste («Листів втрат»). Автор статті: Андій Тарасов

Фольгована народна ікона ХХ століття (з фондової колекції Криворізького історико-краєзнавчого музею)

Фольговані народні ікони з колекції Криворізького історико-краєзнавчого музею є рідкісними зразками саморобного сакрального мистецтва, що зберегло релігійні традиції українців у часи радянської антирелігійної політики. Авторка статті: Ніна Вінтоняк

Що відомо про селище Широке на Криворіжжі: довідка

Селище Широке — один із найстаріших населених пунктів історичного Криворіжжя, історія якого сягає козацької доби. Воно виникло як запорозький зимівник, пережило епоху військових поселень Російської імперії, революції, Голодомор, нацистську окупацію та післявоєнну відбудову. Що відомо про Широке та його місце в історії Криворіжжя — на history.1kr.ua

Криворізька газетна періодика 1920–1930-х рр. (з фондів Книжкової палати України)

Дослідження присвячене криворізькій газетній періодиці 1920–1930-х років, що зберігається у фондах Книжкової палати України, та її значенню як цінного джерела з історії міста й Кривбасу. Авторка статті: Лариса Дояр

Фольгована народна ікона ХХ століття (з фондової колекції Криворізького історико-краєзнавчого музею)

Фольговані народні ікони з колекції Криворізького історико-краєзнавчого музею є рідкісними зразками саморобного сакрального мистецтва, що зберегло релігійні традиції українців у часи радянської антирелігійної політики. Авторка статті: Ніна Вінтоняк

Що відомо про селище Широке на Криворіжжі: довідка

Селище Широке — один із найстаріших населених пунктів історичного Криворіжжя, історія якого сягає козацької доби. Воно виникло як запорозький зимівник, пережило епоху військових поселень Російської імперії, революції, Голодомор, нацистську окупацію та післявоєнну відбудову. Що відомо про Широке та його місце в історії Криворіжжя — на history.1kr.ua

Криворізька газетна періодика 1920–1930-х рр. (з фондів Книжкової палати України)

Дослідження присвячене криворізькій газетній періодиці 1920–1930-х років, що зберігається у фондах Книжкової палати України, та її значенню як цінного джерела з історії міста й Кривбасу. Авторка статті: Лариса Дояр

1/49

Нещодавно додані фото

1332 фото

Показати усі

1332 фото

Показати усі

45/55

Трагедія шурфу шахти №5 | Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту Хочу нагадати про львівський погром. Львівський погром — масові акції насильства щодо єврейського населення Львова, здійснені нацистськими окупантами та місцевими мешканцями (зокрема, ОУН). Погром відбувся в період з 30 червня по 2 липня 1941 року, коли німецькі підрозділи ввійшли до міста. Жертвами погрому стали за різними даними від кількох сотень до кількох тисяч євреїв. Українські натовпи вийшли на розправу проти євреїв. Вони роздягали й били єврейських жінок і чоловіків на вулицях Львова. Під час цієї акції українські погромники за підтримки німецької влади знищили у Львові близько 4000 євреїв. Потім, після ексів, ці ж люди вселилися до квартир убитих євреїв! Павда, львів'яни не люблять про це згадувати, бо не кошерно!