Кривий Ріг

Історія міста від заснування до сьогодення

Ми допоможемо пізнати вам наше місто з іншого, непізнаного боку. Тут ви знайдете рідкісні матеріали про життя міста та його мешканців

Перейти в навігатор

Як у Кривому Розі жив та працював фотограф Пінхас Хадак

9 листопада 2023 року у Кривому Розі відбулось відкриття фотовиставки криворізького фотографа Пінхаса Хадака. Його праонук Ігор Ходак, який народився у Кривому Розі, а нині проживає в Ізраїлі, поділився біографією прадіда. У матеріалі всі фото взяті зі сторінки Ігора Ходака

Перші археологічні розкопки Криворіжжя та як археологи визначають вік знахідок

Студенти Криворізького педагогічного давно досліджують городище скіфського часу в Холодному Яру в межах польової археологічної практики. Базою практики є Скіфська Правобережна експедиція, яку очолює науковий співробітник Інституту археології Національної академії наук Олександр Могилов

Кривий Ріг у роки Першої світової війни: як військовополонені видобували руду і водночас виборювали незалежність України

Кривий Ріг не був епіцентром воєнних дій під час Першої світової. Як за сучасної війни з Росією, так і тоді, у Кривому Розі погіршилась економічна ситуація, припинили роботу деякі підприємства, а чоловіків мобілізували до армії. Щоправда, зараз Україна має власну державу і розуміє, з ким і навіщо воює. А тоді, понад 100 років тому, українцям із боку Австро-Угорщини доводилось воювати проти українців у складі армії Російської імперії

Як виглядала Гданцівка у різні роки

Чи знали ви, що Гданцівка увійшла до складу Кривого Рогу лише в 30-х роках минулого століття? Кривий Ріг у перші десятиліття свого існування обмежувався кількома вулицями сучасного Центрально-Міського району. До того історична місцевість жила своїм окремим життям: на Гданцівці була доволі численна польська громада, збудували перший чавуноливарний завод, і тут, у робітничому селищі, розвивалась європейська культура

Як права брова свербить, значить, хтось хвалить: криворізькі прикмети 

Прикмети як складові фольклору відображають бажання криворізьких (і не тільки) людей знаходити у подіях закономірності, аби спростити життя і легше ставитися до негараздів. Подекуди ці народні вирази здатні суперечити одне одному. Як саме — побачите далі. 

Жіноча перспектива криворізького мистецтва, або Хто створив герб Кривого Рогу

На імена криворізьких художників можна натрапити доволі часто: поціновувачі мистецтва, вірогідно, знають про Авраменка й Васякіна, Синицю й Сича. Але чи багато з вас чули про жінок, що теж значною мірою вплинули на формування художнього світу Криворіжжя? Чи знають любі читачі й читачки про пані, яка брала участь у створенні герба міста, чи про ту, що є новаторкою в галузі роботи зі склом? Як ні, то цей матеріал проллє світло на п’ятьох мисткинь в історії нашого краю

Як виглядала Гданцівка у різні роки

Чи знали ви, що Гданцівка увійшла до складу Кривого Рогу лише в 30-х роках минулого століття? Кривий Ріг у перші десятиліття свого існування обмежувався кількома вулицями сучасного Центрально-Міського району. До того історична місцевість жила своїм окремим життям: на Гданцівці була доволі численна польська громада, збудували перший чавуноливарний завод, і тут, у робітничому селищі, розвивалась європейська культура

Як права брова свербить, значить, хтось хвалить: криворізькі прикмети 

Прикмети як складові фольклору відображають бажання криворізьких (і не тільки) людей знаходити у подіях закономірності, аби спростити життя і легше ставитися до негараздів. Подекуди ці народні вирази здатні суперечити одне одному. Як саме — побачите далі. 

Жіноча перспектива криворізького мистецтва, або Хто створив герб Кривого Рогу

На імена криворізьких художників можна натрапити доволі часто: поціновувачі мистецтва, вірогідно, знають про Авраменка й Васякіна, Синицю й Сича. Але чи багато з вас чули про жінок, що теж значною мірою вплинули на формування художнього світу Криворіжжя? Чи знають любі читачі й читачки про пані, яка брала участь у створенні герба міста, чи про ту, що є новаторкою в галузі роботи зі склом? Як ні, то цей матеріал проллє світло на п’ятьох мисткинь в історії нашого краю

17/40

30/43

Трагедія шурфу шахти №5 | Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту Хочу нагадати про львівський погром. Львівський погром — масові акції насильства щодо єврейського населення Львова, здійснені нацистськими окупантами та місцевими мешканцями (зокрема, ОУН). Погром відбувся в період з 30 червня по 2 липня 1941 року, коли німецькі підрозділи ввійшли до міста. Жертвами погрому стали за різними даними від кількох сотень до кількох тисяч євреїв. Українські натовпи вийшли на розправу проти євреїв. Вони роздягали й били єврейських жінок і чоловіків на вулицях Львова. Під час цієї акції українські погромники за підтримки німецької влади знищили у Львові близько 4000 євреїв. Потім, після ексів, ці ж люди вселилися до квартир убитих євреїв! Павда, львів'яни не люблять про це згадувати, бо не кошерно!