Кривий Ріг

Історія міста від заснування до сьогодення

Ми допоможемо пізнати вам наше місто з іншого, непізнаного боку. Тут ви знайдете рідкісні матеріали про життя міста та його мешканців

Перейти в навігатор

Останні статті

228 статей

Показати усі
1890-ті 1909 1910-ті 1931 1936 1937 1940-ві 1957 1988 1993 1994 1995 1999 2000 90-ті роки XX століття XIX століття Євген Весник Євгенія Весник Ірина Шевченко історичні факти будинок Федоренка Віктор Удовенко вулиця Поштова вулиця Степана Тільги вулиця Церковна гімн Кривого Рогу гімназія Гімназія Варвари Головченко депутати міськради жіноча гімназія жіноча прогімназія залізна лихоманка залізниця КМК Кривий Ріг — моє місто Криворіжсталь Криворізький академічний міський театр драми та музичної комедії імені Тараса Шевченка Криворізький гірничий технікум лютнева революція Малинівка Мершавцев металургійний завод металурги Михайло Ліванов освіта Пінхас Хадак парк імені газети "Правда" парк Федора Мершавцева Перша світова війна політики початок XX століття проспект Поштовий Путівник Поштовою руда Союз промисловців України Степан Тільга Тільга театр Шевченка Федір Мершавцев фотограф фотостудія хто автор гімну Кривого Рогу хто написав музику гімну Кривого Рогу Шевченко школа Яків Весник

228 статей

Показати усі

Яків Весник: учасник Першої світової війни, перший директор Криворізького металургійного заводу

У травні 2022 року у Кривому Розі демонтували пам'ятник Якову Веснику. Ця участь минула пам'ятник на початку декомунізації, проте зараз його прибрали з очей криворіжців. Ким був Яків Весник: його біографія й історія будівництва криворізького металургійного заводу

Фотоательє, товариство взаємного кредиту: таємниці будинку Федоренка

У Кривому Розі є красива історична будівля, що закрита для відвідувачів. А 100 років тому тут велася активна діяльність: проходили фотосесії, давали кредити, торгували жіночими вбраннями та друкували книжки

Жіноча гімназія Варвари Головченко: факти і фотографії

Вулиця Церковна у Центрально-Міському районі міста Кривого Рогу є однією із найстаріших та, певно, історично найцікавіших вулиць нашого міста. Саме тут знаходиться будівля, де більше ста років тому навчалися панянки у довгих сукнях з білими комірцями та строгими зачісками. Саме вони тоді гуляли проспектом Поштовим, що неподалік від цієї вулиці, пили чай та поспішали на заняття у жіночу гімназію, будівля якої збереглася і донині

Степан Тільга: Криворіжсталь, шахти і політика

У місті Кривий Ріг є вулиця, названа на честь Степана Тільги. Ким була ця людина? Чому на його честь названа вулиця?

Історія життя композиторки, що створила гімн Кривого Рогу

У 2022 році криворізькому гімну “Кривий Ріг - моє місто” виповнилося 22 роки. Авторкою музики цього твору стала Ірина Вікторівна Шевченко

Моряк, мандрівник і садовод: історія Федора Мершавцева

Федір Матвійович Мершавцев — дворянин, капітан-лейтенант імператорського морського флоту, учасник Кримської війни. У Кривому Розі на честь Федора Мершавцева назвали парк, який до декомунізації називався парком Правди. 

Степан Тільга: Криворіжсталь, шахти і політика

У місті Кривий Ріг є вулиця, названа на честь Степана Тільги. Ким була ця людина? Чому на його честь названа вулиця?

Історія життя композиторки, що створила гімн Кривого Рогу

У 2022 році криворізькому гімну “Кривий Ріг - моє місто” виповнилося 22 роки. Авторкою музики цього твору стала Ірина Вікторівна Шевченко

Моряк, мандрівник і садовод: історія Федора Мершавцева

Федір Матвійович Мершавцев — дворянин, капітан-лейтенант імператорського морського флоту, учасник Кримської війни. У Кривому Розі на честь Федора Мершавцева назвали парк, який до декомунізації називався парком Правди. 

27/38

1/41

Трагедія шурфу шахти №5 | Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту Хочу нагадати про львівський погром. Львівський погром — масові акції насильства щодо єврейського населення Львова, здійснені нацистськими окупантами та місцевими мешканцями (зокрема, ОУН). Погром відбувся в період з 30 червня по 2 липня 1941 року, коли німецькі підрозділи ввійшли до міста. Жертвами погрому стали за різними даними від кількох сотень до кількох тисяч євреїв. Українські натовпи вийшли на розправу проти євреїв. Вони роздягали й били єврейських жінок і чоловіків на вулицях Львова. Під час цієї акції українські погромники за підтримки німецької влади знищили у Львові близько 4000 євреїв. Потім, після ексів, ці ж люди вселилися до квартир убитих євреїв! Павда, львів'яни не люблять про це згадувати, бо не кошерно!